λυπάμαι
Грецька[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Дієслово.
число | однина | множина | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
особа | перша (εγώ) | друга (εσύ) | третя (αυτός, αυτή, αυτό) | перша (εμείς) | друга (εσείς) | третя (αυτοί, αυτές, αυτά) |
теперішній час | λυπάμαι | λυπάσαι | λυπάται | λυπόμαστε | λυπάστε | λυπούνται |
минулий час (нед. вид) | λυπόμουν | λυπόσουν | λυπόταν | λυπόμασταν | λυπόσασταν | λυπόνταν |
минулий час (док. вид) | λυπήθηκα | λυπήθηκες | λυπήθηκε | λυπηθήκαμε | λυπηθήκατε | λυπήθηκαν |
умовний спосіб | λυπηθώ | λυπηθείς | λυπηθεί | λυπηθούμε | λυπηθείτε | λυπηθούν |
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жалію жаліти ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??