Іван
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
[ред.]
[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник.
Корінь: --
[ред.] Вимова
[ред.] Семантичні властивості
[ред.] Значення
- українське чоловіче ім'я ◆ Колись до хвилі дніпрової, Що грає перебором струн, Ішов там по кривавім бої Богданів друг — Іван Богун Рильський
[ред.] Варіанти
- Іванко, Іванонько, Іваночко, Іваненько, Іванечко, Іванець, Іванина, Іваник, Іванчик, Іваночок, Іванцьо, Іванько, Іваньо, Іванунь, Івануньо, Івась, Івасько, Івасенько, Івасечко, Івасик, Івасьо, Івасюнь, Івасюненько, Івасюнечко, Івасюньо, Івашко, Івашенько, Івашечко
- Ваня, Ванько, Ванцьо, Ваньо, Ванюсьо, Ванюша, Ванюшка, Ванюшко.
[ред.] Синоніми
[ред.] Гіпероніми
[ред.] Гіпоніми
[ред.] Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.] Споріднені слова
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
[ред.] Етимологія
Від ім'я Yōchānān, Yɘhōchānān — Ягве (Бог) змилосердився, Ягве (Бог) помилував (буквально: Божа благодать; дар богів)
[ред.] Переклад
|
|
|
[ред.] Джерела
- Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Власні імена людей, словник-довідник, К. Наукова думка, 2005
