Берлін
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Берлі́н | — |
Р. | Берлі́на | — |
Д. | Берлі́нові Берлі́ну |
— |
З. | Берлі́н | — |
Ор. | Берлі́ном | — |
М. | на/у Берлі́ні по Берлі́ну |
— |
Кл. | Берлі́не | — |
Бер-лі́н
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Бішкек-.
Вимова[ред.]
- МФА: [berˈlʲin]
послухати вимову:
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
- —
Антоніми[ред.]
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Належить класифікувати за ГСУЛМ/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R
- Помилка виділення морфем (не відповідає вихідному слову)/uk
- Географічні терміни/uk
- Слова з 6 букв/uk
- Топоніми/uk
- Міста Німеччини/uk
- Столиці/uk