Вікісловник:Форум/Архів

Матеріал з Вікісловника

Зміст 1 Форум 2 {{trans-top}}, {{перев-блок}}, {{переклад}}, {{to}} 3 Приклади 4 Зменш-пестливі форми 5 About, Year, Абетка тощо 6 Прикметники і дієприкметники 7 окопчик 8 5000 9 Числівники 10 надобраніч 11 Омоніми 12 Джерела 13 SUL активний для всіх користувачів 14 6000 15 Відмінки 16 Етимологія 17 Грецькі дієслова 18 Бот 19 Початкові шаблони 20 Usurpation username 21 Псевдоніми спеціальних сторінок 22 Склади 23 крицевий 24 кличний відмінок 25 Вимова 26 Стародавні літери 27 імпорт даних 28 7000 29 множина чи однина 30 розділ "Синоніми" у шаблоні "Усталені словосполучення, фразеологізми" 31 FlaggedRevs 32 Bot approval for inital sighting of authoritative pages 33 Переклад 34 Перевірка статей 35 Кабмін схвалив Концепцією Державної цільової програми розвитку Національної словникової бази на 2009-2015 роки 36 Пропоную не розслаблятися 37 Імпорт існуючих словників 37.1 Технічна частина 37.2 Обґрунтування доцільності 37.3 Правова частина 37.4 Про створення в Україні організації для представництва Вікі 37.5 Про джерела для наповнення Вікісловника 38 Запити на статті 39 FlaggedRevs 39.1 досягення 40 Логотип 41 Німецько-український гуманітарний словник 42 Категорія:Загадки 43 WantedPages 44 Вітчизняна транскрипція 45 10000 46 Народи 47 Хочу повернутись до колись піднятого питання... 48 Перенаправлення 49 11111 50 Кримськотатарська

[ред.] Форум

Створив Форум. Тепер тут можна обговорювати різноманітні питання. Поки буде одна сторінка, по мірі розширення словника можна розділити на декілька.--Ahonc (обг.) 21:44, 29 квітня 2008 (UTC)

Так, прекрасно. І все ж чи не назвати нам його за традицією кнайпою? --A1 14:40, 3 травня 2008 (UTC)

Чому за традицією? У Вікіпедії це, я б сказав, виняток. Там просто перший адміністратор жив у Ніиеччині, тому і взяв німецьке слово Кнайпа. А ми живемо в Україні, тому і слово українське — форум (якщо не українське, то принаймні звичне для українців)--Ahonc (обг.) 14:43, 3 травня 2008 (UTC)

Ну добре, я не наполягаю. Власне хотів трохи потеревеніти на таку от неприємну тему. Польський колега pl:Wikipedysta:Tsca щойно звернув мою увагу на отаку статтю: http://www.nabble.com/ru.wikt-and-empty-templates-td8700925.html, під цим приводом у поляків заборонені інтервіки на рос. викисловарь, а мого бота заблокували на pl, оскільки він активно проставляв івікі на викисловарь. На мій погляд поляки не праві.... --A1 14:50, 3 травня 2008 (UTC)

Ого. Так, я читав твоє обговорення. У росіян дійсно багато стабів, в яких тільки назва статті і заголовки. Я теж часом ставлю інтервіки в інших словниках. Але раніше я дивувався, чому в поляків набагато менше інтервіків, ніж в інших, тепер розумію.--Ahonc (обг.) 14:55, 3 травня 2008 (UTC)

От тільки не розумію, чим він керувався, блокуючи на 3 місяці.--Ahonc (обг.) 15:06, 3 травня 2008 (UTC)

Цікаво, у них є який-небудь АК? Я би залюбки побавився :) а поки поляків в іґнор --A1 16:11, 3 травня 2008 (UTC)

На скільки я знаю, у Вікісловниках Арбкомів нема. А той адмін, що заблокував бота є одним з двох бюрократів польського Вікісловника.--Ahonc (обг.) 16:15, 3 травня 2008 (UTC)

[ред.] {{trans-top}}, {{перев-блок}}, {{переклад}}, {{to}}

Думаю, ці шаблони варто об'єднати один — {{перев-блок}} (а потім перейменувати на переклад).--Ahonc (обг.) 18:07, 3 травня 2008 (UTC)

Боюсь, що це занадто трудомістка і неблагодарна робота --A1 19:20, 3 травня 2008 (UTC)

Цілком згідний що потрібно якость пришерстити різноманітні шаблони перекладу. Але мені здається зручніше--Lightchild 11:14, 10 червня 2008 (UTC) і краще зробити, щоб поряд із посиланням на це слово у українському словнику буде маленьке посилання на рідний словник цього слова (як зроблено наприклад в англійському та грецькому вікісловниках)

[ред.] Приклади

Появился полезный онлайновый ресурс - двуязычный корпус русских и украинских текстов (http://ling.infostream.ua/), где можно находить примеры для статей словаря. Подобраны тексты, кажется, из современных украинских СМИ. --Al Silonov 13:30, 17 липня 2008 (UTC)

Кстати, по поводу примеров. Нашёл словарь, который позовляет переводить между различными языкамиб а также позволяет скачать свои базы под лицензией GPL: [1]--Ahonc (обг.) 14:24, 17 липня 2008 (UTC)

Я попробовал онлайн с русского на украинский - не понравилось. Ну, на крайний случай - может быть, а так http://www.prolingoffice.com дает более профессиональные варианты, хотя работает нестабильно. --Al Silonov 16:07, 17 липня 2008 (UTC)

[ред.] Зменш-пестливі форми

Як бути зі змен-пестл формами слів - чи писати по них окремі статті? Напр. щойно написав озеро, чи потрібна окрема стаття озерце, чи робити з неї редирект на озеро? --A1 08:01, 6 травня 2008 (UTC)

Однозначно писати. Так само як і про ступені порівняння прикметників (напр. вищий, найвищий).--Ahonc (обг.) 15:33, 6 травня 2008 (UTC)

Полностью согласен! Тем более что у них иногда есть отдельные значения, не сводимые к значению "исходной" формы. Al Silonov 21:33, 6 травня 2008 (UTC)

Переконали --A1 06:50, 7 травня 2008 (UTC)

Але не варто повторювати означення у зменшено-пестливих словах. Варто лиише написати зменш. до...--Ahonc (обг.) 08:01, 7 травня 2008 (UTC)

[ред.] About, Year, Абетка тощо

Чи варто вилучати такі редиректи? (правильні назви — з малої літери).--Ahonc (обг.) 16:57, 6 травня 2008 (UTC)

Скоріше не варто, головним чином, шоб якийсь новачок не став творити дублі.

Доречі, що цікаво, у англійців вважаються неприйнятними інтервікі між однаковими словами, якщо вони відрізняються регістром першої літери. А оскільки правила щодо регістру літер різні - у нас це стосується лише власних назв, у англійців виявляється також назв місяців, у німців. здається, усіх іменників - то виходить дивна плутанина... --A1 19:30, 6 травня 2008 (UTC)

[ред.] Прикметники і дієприкметники

Помітив, що в наших шаблонах така частина мова як дієприкметник відсутня, а між тим в словнику вони мені попадаються. Що з тим робити? --A1 20:03, 6 травня 2008 (UTC)

Або до дієслів відносити, або до прикметників. А можна окремий шаблон зробити.--Ahonc (обг.) 20:10, 6 травня 2008 (UTC)

[ред.] окопчик

4000-на стаття!--Ahonc (обг.) 20:41, 6 травня 2008 (UTC)

Еге ж, слід буде десь історію вікісловника завести --A1 07:01, 7 травня 2008 (UTC)

[ред.] 5000

здається з'єднання. Що Гегель писав про переходи кількості в якості? --A1 08:38, 14 травня 2008 (UTC)

[ред.] Числівники

Думаю по завершенню заливки чисельників поперейменовувати категорії типу Числівники/bg на "Болгарські числівники". Одразу не хотілось цього робити, бо через AWB легше було ставити категорії через дріб, а перенесення категорій ботом легко бути здійснити в автоматичному режимі.

Ще таке питання - гадаю на кожен наш числівник мусить стояти посилання на відповідний порядковий (напр. для числівника п'ять - п'ятий). Це можна якось прописати в шаблони? --A1 20:44, 15 травня 2008 (UTC)

Щодо першого: а якже інші категорії? У нас уже така традиція тут склалася: писати Категорія/мова.

Друге: таи де споріднені слова можна вказати. P.S. До речі, в росіян бачив і статті типу ru:5--Ahonc (обг.) 20:49, 15 травня 2008 (UTC)

Частини мови за мовами у нас саме у форматі "болгарський" ідуть (напр Категорія:Прикметники за мовами), тому я і подумав, що для числівників в принципі виключення не логічно. ru:5 надихає, щоправда є й інші, іноді полярні варіанти рішень, як-от: en:19 та pl:19 --A1 21:00, 15 травня 2008 (UTC)

[ред.] надобраніч

Привет всем носителям украинского! Подскажите кто-нибудь, какие значения есть у слова надобраніч, вообще, нормативное это слово или ошибка написания? В словарях есть только на добраніч, но поиск в Интернете дает огромное число слитного написания... Al Silonov 09:16, 21 травня 2008 (UTC)

Думаю що це помилка, або сумнівна спроба нововведення. На добраніч пишуть окремо, означає це приблизно те саме, що у росіян "спокойной ночи". Можна й просто казати добраніч, що те ж саме. --A1 09:25, 21 травня 2008 (UTC)

спасибі! Al Silonov 09:28, 21 травня 2008 (UTC)

[ред.] Омоніми

Я не зовсім розумію, коли слід писати різні значення слів у окремі розділі, а коли в одну. Наприклад, у статті лев ми розділяємо грошову одиницю і тварину, так само в статті бор розрізняються хімічний елемент і свердло. А в статті кішка тварина і пристрій для лазання по стовпах в одному розділі. Так само в статті кіл два зовсім різні значення (гірська порода і палиця) написані в одному розділі.--Ahonc (обг.) 14:51, 22 травня 2008 (UTC)

Так, зі львом і кішкою я виявився непослідовним. А точніше словник, з якого я дер. Може щоб уникнути суб'єктивізму писати в різні розділи лише коли відрізняються словоформи? --A1 15:43, 22 травня 2008 (UTC)

Я теж так думав. А можна писати так як в УЛІФі (напр. кішка там одна, хоча синоніми для трьох значень; білків і левів два (і два Леви), а про кіл лише один — у значенні палиці).--Ahonc (обг.) 20:49, 22 травня 2008 (UTC)

Это иногда сложно решить. Есть незыблемые правила: если разные этимологии - значит, самостоятельные, отдельные слова (например, бор). Если существенно разные грамматические характеристики - тоже; например, русский глагол находить может быть глаголом несовершенного вида ("я ищу и нахожу") и совершенного вида ("я сегодня находил по шоссе 20 км"). С кішка (и русск. кошка) уже трудно. Мне кажется, что все-таки лучше давать в одном разделе как другое значение того же слова. Если при этом меняется показатель одушевленности, можно для описания этой разницы использовать шаблон {{anim}}. А вообще в каждом таком случае приходится решать отдельно, при этом смотреть на другие словари, но не верить им слепо, а взвешивать все за и против... Al Silonov 21:42, 22 травня 2008 (UTC)

як бути, якщо одне слово може бути різними частинами мови, наприклад прислівником і іменником або дієсловом? групування йде за "вимова", "семантичні властивості", "значення"... можливо, варто, як в усіх словниках зазвичай роблять, найвищим рівнем групування зробити частину мови? --Lightchild 17:33, 8 червня 2008 (UTC)

Див. як зроблено у лопати.--Ahonc (обг.) 20:59, 8 червня 2008 (UTC)

ок, але наприклад деякі речі (наприклад, вимова) у цих слів з різними значеннями. тоді їх просто повторювати для кожного значення? --Lightchild 19:08, 9 червня 2008 (UTC)

[ред.] Джерела

Вікісловник, так само як і Вікіпедія, повинен містити джерела. Але як їх краще вказувати: так чи отак?--Ahonc (обг.) 22:54, 23 травня 2008 (UTC)

Перший варіант більше подобається. --A1 17:21, 27 травня 2008 (UTC)

А як зазначати джерело коли воно в паперовому вигляді? --Олександр Коваль 17:05, 25 серпня 2008 (UTC)

Так само як посилання на книжку у друкованих виданнях.--Ahonc (обг.) 10:40, 27 серпня 2008 (UTC)

дякую --Олександр Коваль 07:29, 30 серпня 2008 (UTC)

[ред.] SUL активний для всіх користувачів

Тепер усі користувачі можуть об'єднувати облікові записи, використовуючи Special:MergeAccount. Наявність однакових облікових записів можна перевірити тут. Список уже об'єднаних облікових записів тут або тут.

Увага! Перед об'єднанням облікових записів слід переконатися, що у вас в інших Вікіпедіях такі самі ніки і що нема інших людей з вашим ніком. Якщо ніки різні або є інші люди з вашим ніком, то варто подати запит до бюрократів на перейменування чи узурпацію.--Ahonc (обг.) 17:20, 27 травня 2008 (UTC)

А боти, можуть? Було б дуже зручно --A1 17:22, 27 травня 2008 (UTC)

Ну звичайно. А чим вони гірші за нас?--Ahonc (обг.) 17:31, 27 травня 2008 (UTC)

Як на мене - то навіть кращі :) --A1 17:37, 27 травня 2008 (UTC)

[ред.] 6000

на цей раз я захопився із заливкою, і 6000-ю вийшло російське слово зелёный.

Доречі, чи немає для вікісловника лічильника започаткованих статей, як у мене на вікіпедії - http://tools.wikimedia.de/%7Eescaladix/larticles/larticles.php?user=A1&lang=uk? Здається мені, що я наблизився до позначки 50% із загального числа статей вікісловника, але хотілося б точніше порахувати --A1 20:08, 27 травня 2008 (UTC)

Не знаю. Якщо знайду, скажу.:)--Ahonc (обг.) 20:12, 27 травня 2008 (UTC)

[ред.] Відмінки

Доброго дня усім! Підкажіть будь ласка, як додати до іменника іншої мови табличку із відмінюванням?.. Заздалегідь дякую.— Це написав, але не підписав, користувач Lightchild (обговорення • внесок).

Для кожної мови є (або має бути) свій шаблон, бо там відмінки різні. наприклад, для української це {{відмінки}}, для російської — {{відмінки ru}} і т.д. Якщо нема такого шаблону, то варто його свторити самому (наприклад, скопіювати з іншого Вікісловника).--Ahonc (обг.) 21:57, 7 червня 2008 (UTC)

А як можна цей шаблон скопіювати до українського розділу і відредагувати його? --Lightchild 16:02, 8 червня 2008 (UTC)

На жаль, я грецької не знаю. Зверніться до користувача Al Silonov--Ahonc (обг.) 20:55, 8 червня 2008 (UTC)

Так, а якщо я знаю грецьку, якось перенести наприклад з грецького розділу вікісловника (просто скопіювати і замінити підписи відмінків та чисел) шаблон можна чи ні? --Lightchild 21:34, 8 червня 2008 (UTC)

Тобто, я щось ніяк не можу второпати, як взагалі працювати із шаблонами, як їх можна редагувати і копіювати?.. В принципі, мабуть у цьому і суть питання... --Lightchild 21:52, 8 червня 2008 (UTC)

См. ru:Категория:Шаблоны словоизменений/el. Наверное, можно сделать и получше, и покрасивее, но в качестве примера или основы для построения иерархии таких шаблонов - должно сгодиться. Al Silonov 22:13, 8 червня 2008 (UTC)

Спасибо большое, теперь понял, буду пробовать --Lightchild 12:09, 9 червня 2008 (UTC)

[ред.] Етимологія

І ще питання - як використовувати шаблон "етимологія" і чому він показує два знаки питання?... --Lightchild 16:03, 8 червня 2008 (UTC)

Див. для прикладу статтю зуб. Створюється шаблон {{етимологія:зуб}}, яки йпотім можна використовувати в усіх споріднених словах (зуб, зубний, зубочистка тощо).--Ahonc (обг.) 20:53, 8 червня 2008 (UTC)

[ред.] Грецькі дієслова

У грецькій мові немає інфінітиву. Оснвною формою дієслова є форма теперішнього часу першої особи однини. Разом з тим при перекладі потрібно давати посилання на статтю українського дієслова у інфінітиві. Як бути - давати переклад у першій особі: "думаю", а поряд у дужках посилання на інфінітив "думати"? Чи саме посилання робити отак: думаю

І ще, підкажіть будь ласка, не можу знайти ніде, українською мовою як буде "страдательный залог" та "действительный залог"? --Lightchild 19:04, 9 червня 2008 (UTC)

Насчет греческого, а также древнегреческого и латыни, где инфинитив либо отсутствует, либо не является основной формой, у лексикографов принято все-таки переводить инфинитивом, а не формой первого лица. Насчет залогов - может, активний стан и пасивний стан? --Al Silonov 11:20, 10 червня 2008 (UTC)

Всё-таки не понимаю, чем так плох вариант думаю... Вроде, как говорится, и волки сыты, и овцы целы :) Вот и англичане пишут: I hear --Lightchild 19:37, 10 червня 2008 (UTC)

Я теж, вважаю, що краще просто думати.--Ahonc (обг.) 19:59, 10 червня 2008 (UTC)

а якщо отак: думаю (думати)? а?... --Lightchild 21:23, 10 червня 2008 (UTC)

IMHO, дело в том, что словарь должен во всех случаях давать основные формы. Вот и всё. Мне самому поначалу было трудно с этим примириться, но тут - как раз тот случай, где лексикографическая традиция достойна уважения и сохранения. А (если не считать "англичан") все известные мне греческо-русские/русско-греческие/латинско-русские/русско-латинские словари закрывают глаза на эту разницу в основных, исходных формах глагола. Подозреваю, что и украинские лексикографы делали то же самое. Нам важно здесь написать хорошие шаблоны словоизменения, чтобы было видно, какой конкретно форме в украинском соответствует основная греческая форма. Al Silonov 20:25, 10 червня 2008 (UTC)

каким образом это можно указать в шаблоне словоизменения? и что подразумевается под хорошими шаблонами словоизменений? --Lightchild 21:23, 10 червня 2008 (UTC)

Как каким образом? В таблице же будет ячейка с названием "1 ос., одн." и в ней будет та самая заглавная форма (например, λέω), а в других ячейках - другие формы, вот и станет ясно, какое место в данной парадигме занимает эта форма. А хороший шаблон должен правильно и по возможности удобно рисовать таблицу словоизменения, вставлять хорошее морфолого-синтаксическое описание и указывать соответствующие грамматические категории внизу. Al Silonov 22:15, 10 червня 2008 (UTC)

[ред.] Бот

А де можна почитати, як створювати ботів, підкажіть будь ласка? --Lightchild 21:17, 10 червня 2008 (UTC)

Можливо допоможе оце--Ahonc (обг.) 23:38, 10 червня 2008 (UTC)

[ред.] Початкові шаблони

А чи можна додати допочаткових шаблонів створення сторінок ще грецьку мову? Мені було би набагато зручніше аніж кожного разу міняти одні і ті ж речі... Якщо це можна зробити, я би склав, який текст там має бути за замовчуванням... --Lightchild 21:19, 10 червня 2008 (UTC)

Додав. Але треба створити шаблони {{new-prep-el}}, {{new-pron-el}}, {{new-num-el}}, {{new-verb-el}}, {{new-conj-el}}, {{new-abbrev-el}}, {{new-phrase-el}}, які будуть там за замовчуванням.--Ahonc (обг.) 23:53, 10 червня 2008 (UTC)

[ред.] Usurpation username

Sorry for English.

Where is the right place to put a request for usurpation username?

I am hr:User:Sanya (also on sr, bs, and it wikipedias, as well as on Meta)

I would like to usurp username Sanya in order for preparationa for SUL.

Thanks in advance for your time. Best regards.

--Sannya 22:42, 14 червня 2008 (UTC)

[ред.] Псевдоніми спеціальних сторінок

За порадою Ahonc'а, гляньте, будь ласка, сюди --AS 11:14, 25 липня 2008 (UTC)

[ред.] Склади

Пропоную склади розділяти не дефісами, а символом · (як у німецькому Вікіслонику), наприклад ко·ше·нят·ко, а не ко-ше-нят-ко, бо дефіс може бути частиною слова (якщо слово через дефіс пишеться, напр. аварійно-ремонтний)--Ahonc (обг.) 07:36, 29 липня 2008 (UTC)

Тут есть и плюсы, и минусы. Плюс - уже назван, а минус - перестают дифференцироваться границы слогов, являющиеся и не являющиеся местами допустимых переносов, например, слоги=чте-ни·е или слоги=о·бя-зан-ность. По крайней мере для русского языка такая дифференциация важна. Не знаю, какой фактор тут перевешивает. Мы уже привыкли к такой дифференцированной нотации, даже для слов типа массовик-затейник. Миримся с тем, что два разных типа дефисов обезличиваются. Правда, можно эту точку как-нибудь окрашивать, например в красный цвет - в местах, где граница слога не дает права на перенос слова. --Al Silonov 23:01, 29 липня 2008 (UTC)

Для начала можно сделать знаком слогоделения шаблон типа - (который будет содержать либо точку, если такое решение будет утверждено, либо - по-старому - дефис, а дополнительно ввести шаблон "неполноценного" слогоделения Шаблон:hyph*, где будет, например, описана красная точка. --Al Silonov 23:06, 29 липня 2008 (UTC)

[ред.] крицевий

Всім привіт! Це слово має шаблон словозміни 1b, але шаблон містить наголоси які не співпадають із наголосами самого слова. Наприклад: називний відмінок: слово: крице́вий шаблон:крицеви́й. Як це можна виправити? І ще одне, щойно помітив - у розмітці ставлю 1b але на сторінці пише "ад'єктивне відмінювання 1a."

Зверніться до Al Silonov. Він знається на таких шаблонах. А словник подає кри́це́вий [2] (посилання слід відкривати у браузері Firefox).--Ahonc (обг.) 19:07, 3 вересня 2008 (UTC)

[ред.] кличний відмінок

Шаблони відмінювання прикметників містять кличний відмінок. Але у правописі в прикладах відмінювання кличний є тільки для іменників. Може треба виправити шаблони словозміни? --Олександр Коваль 12:45, 4 вересня 2008 (UTC)

[ред.] Вимова

Нещодавно до Commons було завантажено багато файлів з вимовою українських слів: commons:Category:Ukrainian pronunciation. У нас є два шаблони для вимови: {{audio}} і {{вимова}}.

Приклад:

•  абетка^{?, файл} ({{audio}}; взятий з англійського Вікісловника);

• 

  
  ({{вимова}}; взятий з французького Вікісловника).

Який з них краще використовувати?--Ahonc (обг.) 17:32, 4 вересня 2008 (UTC)

IMHO, англійський краще (простіш). --Al Silonov 23:24, 4 вересня 2008 (UTC)

А як щодо такого варіанту:

МФА: [a'betka]^{?, file}

?--Ahonc (обг.) 08:58, 5 вересня 2008 (UTC)

Як на мене, то англійській варіант простіше у розмітці і краще за французький виглядає на сторінці. А останній варіант краще вписується у шаблони, які застовуються для оформлення слів. Може якось спростити розмітку для останнього варіанта? --Олександр Коваль 15:29, 8 вересня 2008 (UTC)

[ред.] Стародавні літери

Підкажіть, будь ласка, чи є можливість вставляти в текст літери із праслав'янської, старослов'янської та індоєвропейської мов. Хотів перенсти етимологію для горно з етимологічного словника але так і не знайшов як написати деякі літери. Наприклад, цікавить літера (незнаю як вимовляеться :) яка виглядая як Г у якої зліва вгорі гачок у вигляді російського твердого знаку (вибачайте за ненауковий опис :-) --Олександр Коваль 17:43, 18 вересня 2008 (UTC)

Якщо когось зацікавить, то завантажити словник можна звідси. --Олександр Коваль 17:44, 18 вересня 2008 (UTC)

Можна вставляти будь-які літери, які є в Юнікоді. Відкриваєш Таблицю символів у Windows і вперед :) А той словник я завантажив уже давно.--Ahonc (обг.) 11:03, 23 вересня 2008 (UTC)

В тому то і справа, що їх там нема :(.

А як щодо варіанту щоб вставляти слова як зображення? Наприклад так:
індоєвропейська
праслав'янська
старослов'янська

В останньому літери глаголь, рци, єр, наш, єр (див. w:en:Early_Cyrillic_alphabet). Тобто це буде грънъ. Щодо перших двох, треба ще пошукати.--Ahonc (обг.) 12:02, 23 вересня 2008 (UTC)

r̥ позначається двома символами (знайшов тут).

А тут про праслов'янську мову.--Ahonc (обг.) 12:17, 23 вересня 2008 (UTC)

Дякую за інфу - буду розбиратися. Поки що у мене вийшло для праслав'янського варіанту таке: *g^ъr̥пъ --Олександр Коваль 17:39, 23 вересня 2008 (UTC)

Можливо, апокріфічні знаки? У мене була якась педеефка з цього, міг би викласти.--Albedo 18:39, 13 січня 2009 (UTC)

[ред.] імпорт даних

Чи були спроби імпортувати дані із якогось джерела в наш словник? Чи можна якось дізнатися (якщо вони були) як і ким це робилося, чи були якісь проблеми і т. ін.? --Олександр Коваль 07:52, 23 вересня 2008 (UTC)

Aibot пробував "заливати" дані, здається, з Lingvo 12. Запитай у нього.--Ahonc (обг.) 11:01, 23 вересня 2008 (UTC)

я викладав кусок рос-укр. словника--Albedo 18:40, 13 січня 2009 (UTC)

[ред.] 7000

Поздоровляю всіх нас із цим числом!
Окреме поздоровлення Leyla Bekirhan за ривок у 90 слів :) --Олександр Коваль 18:24, 12 жовтня 2008 (UTC)

Приєднуюсь до привітань - ми тепер на 43-му місці --A1 20:37, 12 жовтня 2008 (UTC)

А де можна глянути на якому ми місці? --Олександр Коваль 19:07, 14 жовтня 2008 (UTC)

Див. лінк на моїй сторінці користувача.--Ahonc (обг.) 20:48, 14 жовтня 2008 (UTC)

Дякую. Наразі ми на 42 місці --Олександр Коваль 07:40, 15 жовтня 2008 (UTC)

[ред.] множина чи однина

Як краще робити розмітку: [[колесО|колесами]] чи [[колесА|колесами]] ? --Олександр Коваль 11:15, 15 жовтня 2008 (UTC)

Однина, нормалізована форма. --Al Silonov 14:18, 15 жовтня 2008 (UTC)

Узагалі-то колеса і колесами мають бути перенаправленням (хоча може слід написати і окремі статті?) на колесо.--Ahonc (обг.) 14:50, 15 жовтня 2008 (UTC)

Мабуть окремі статті не потрібні, бо незрозуміло що у них писати --Олександр Коваль 16:39, 16 жовтня 2008 (UTC)

[ред.] розділ "Синоніми" у шаблоні "Усталені словосполучення, фразеологізми"

А для чого цей розділ у шаблоні? Він для слів які означають те саме, що й вираз, чи для інших сталих виразів(фразеологізмів), які мають таке саме значення? --Олександр Коваль 16:23, 16 жовтня 2008 (UTC)

[ред.] FlaggedRevs

У Вікісловнику активовані FlaggedRevs.--Анатолій (обг.) 20:56, 24 листопада 2008 (UTC)

[ред.] Bot approval for inital sighting of authoritative pages

I am User:Melancholie, bureaucrat and sighter on the Alemannic Wikipedia, SysOp and sighter on the German Wiktionary and operator of MelancholieBot for example. I want to apply for the "editor" right (= sighter) also on this wiki:

The reason for this request is that I do have a bot script available that can help you with the initial sighting process ("FlaggedRevs") for foolproof pages! Why? Not-yet-flagged pages will appear with a red exclamation mark, even if a sighter edited it. A sighter will have to sight it afterwards, even if the page has only been edited by absolutely trustworthy users in past! That's much much unneeded work!

My script will minimize and fasten up your extra work on this by sighting (flagging, marking) the latest revision of all reliable and clean pages (templates, images, articles; redirects) automatically, based on a user whitelist!

1. Step #1:
   • Currently, only all SysOps of your wiki are on this list.
   • If you could confirm that your flagged bots did and still are working well (in respect of hidden spam/vandalism) I will add them too, what would be very important for the efficiency within the article namespace!
2. Step #2:
   • Furthermore, please confirm that the content contributions of your sighters have been - respectivaly are (the latest revision gets flagged only) - free of spam and vandalism. With adding also all sighters to the whitelist, you could have the biggest benefit in respect of unnecessary work you will not have to do manually on your own!
   • Are there any reliable users, that are not yet allowed to sight?

You will be able to have an eye on that process all the time at Special:Log/review, by the way! But first I have to have the right to flag (sight) on this wiki. --- Best regards, Melancholie 05:49, 27 листопада 2008 (UTC)

By the way: If you should have any general problems (layout etc.) with the FlaggedRevs extension, please let me know. --- Best regards, Melancholie 06:20, 27 листопада 2008 (UTC)

So, do you need flag for you, or for your bot?--Анатолій (обг.) 20:53, 27 листопада 2008 (UTC)

I just need the editor (sighter) right for User:Melancholie (or my bot, doesn't matter actually). --- Best regards, Melancholie 22:13, 27 листопада 2008 (UTC)

Done.--Анатолій (обг.) 22:29, 27 листопада 2008 (UTC)

The process has been started, please have an eye on Спеціальна:Log/review/Melancholie, too. --- Best regards, Melancholie 11:57, 30 листопада 2008 (UTC)

Per Обговорення_користувача:Melancholie I removed "Albedo" and "Minia" from automatic whitelist right now. --- Best regards, Melancholie 03:41, 1 грудня 2008 (UTC)

Phase #2 [incl. bots]: Спеціальна:Log/review/Melancholie --- Best regards, Melancholie 09:13, 2 грудня 2008 (UTC)

I saw the log and I understood that it was bad idea to grant status for you.--Анатолій (обг.) 22:44, 4 грудня 2008 (UTC)

Why that? --- Best regards, Melancholie 23:12, 4 грудня 2008 (UTC)

I answered on my talk page.--Анатолій (обг.) 23:22, 4 грудня 2008 (UTC)

Final statistics --- Best regards, Melancholie 23:53, 9 грудня 2008 (UTC)

[ред.] Переклад

Ось тут і тут є неперекладені фрагменти. Це до адмінів треба звертатися, чи до розробників? --Олександр Коваль 19:19, 1 грудня 2008 (UTC)

Воно вже все перекладене, просто програмне забезпечення наразі не оновили.--Анатолій (обг.) 22:48, 1 грудня 2008 (UTC)

[ред.] Перевірка статей

Дещо переклав з російської Вікіпедії: Вікісловник:Перегляд статей. Можливо, також слід доповнити з англійської (w:en:Wikipedia:Flagged revisions/Sighted versions). Також треба визначитися, як обирати редакторів (editor): надавати статус активним користувачам (наприклад, як у німецькій Вікіпедії: 300 редагувань і 60 днів стажу) чи за результатами голосування спільноти (як у російській Вікіпедії).--Анатолій (обг.) 23:57, 4 грудня 2008 (UTC)

Думаю, можна почати працювати з цими правилами, а потім буде видно що додати чи змінити. Можливо, там де "виявлені недоліки варто усунути — або, принаймні, проставити в статті відповідні шаблони" слід додати посилання на якусь статтю, де буде описано які шаблони у якому випадку слід застосувати. Щодо до правил обирання редакторів, то я за те щоб надавати цей статус автоматично на підставі певного стажу (якщо людина хоче працювати, то треба надати їй найпростіший шлях до цього :). Але залишити за адміністраторами право виносити кандидатуру на голосування, якщо виникають якісь сумніви (наприклад, якщо якийсь користувач буде робиди якісь правки, які не кваліфікуються як вандалізм, але в той же час суперечать правилам створення статей). --Олександр Коваль 19:08, 6 грудня 2008 (UTC)

[ред.] Кабмін схвалив Концепцією Державної цільової програми розвитку Національної словникової бази на 2009-2015 роки

Концепцією Державної цільової програми розвитку Національної словникової бази на 2009-2015 роки, схваленою розпорядженням КМУ від 11 лютого 2009 N 140-р^[1], w:Український мовно-інформаційний фонд запропоновано визначити координатором робіт з розвитку Національної словникової бази.

Чи буде в цій програмі проект розвитку Вікісловника?. Для того, щоб впливати на ці питання все ж потрібна формальна організація. --Юрій Пероганич 20:24, 16 лютого 2009 (UTC)

Ну організація ж за один день не створюється. Потрібно, щоб хтось цим зайнявся, але в нас воно поки на словах.--Анатолій (обг.) 22:31, 16 лютого 2009 (UTC)

1. ↑ http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=140-2009-%F0

[ред.] Пропоную не розслаблятися

Поки йдуть перемовини про автоматизацію наповнення Вікісловника з існуючих електронних словникових баз, пропоную Вікіспільноті не розслаблятися і продовжувати в міру часу та натхнення "вручну" розвивати наш Вікісловник! --Юрій Пероганич 10:52, 18 січня 2009 (UTC)

Ну так ми і розвиваємо.--Анатолій (обг.) 11:04, 18 січня 2009 (UTC)

)--Albedo 12:31, 8 лютого 2009 (UTC)

[ред.] Імпорт існуючих словників

1. На мою думку, для Вікісловника слід "залити" ту словникову базу, яка міститься в:

1.1. Великому тлумачному словнику сучасної української мови онлайн, http://www.slovnyk.net

1.2. Українських онлайн словниках - орфографічному, фразеологічному, синонімів, антонімів, словозміни, http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

2. Далі цю інформацію слід би доповнити інформацією, яка є в

2.1. етимологічному словнику, який видає "Наукова думка" (вийшло 5 томів);

2.2. словарі Грінченка (4 томи).

3. Словники 1.1 і 1.2 існують в електронному виді, тому початкове наповнення можна автоматизувати. Тут є аспекти:

3.1. Правові (отримання дозволів правовласників на використання їхніх баз і отримання самих баз зі структурованою інформацією правовласників)

3.2. Технічні, тобто

3.2.1. пошук (або розробка) інструментів для автоматичної публікації нових статей вікісловника;

3.2.2. запуск інструментів, зазначені в 3.2.1.

3.3. Кадрові (знаходження осіб, які здатні вирішити Технічні питання, зазначені в 3.2.)

3.4. Матеріальні (знаходження коштів для заохочення правовласників та осіб, які здатні вирішити Технічні питання).

3.5. Управлінські (планування, організація, координація). У нас є тисячі, якщо не десятки тисяч осіб, які згодні безоплатно віддати свій час для розвитку українського сектору інтернету, проте нікому їх організувати.

4. У зв'язку з вищенаведеним потребую допомоги:

4.1. Чи є особи, які здатні вирішити Технічні питання, зазначені в 3.2. Прошу відгукнутися!

4.2. Прошу аргументацію для таких звернень (готовий їх узагальнити і після узгодження із всіма зацікавленими направити правовласникам

4.3. Хочу розібратися, хто формально може звертатися (від чийого імені можна звертатися) до правовласників та до потенційних спонсорів, в.т.ч. розпорядників Національної програми інформатизації.

4.4. Які ще серйозні словники, крім.1.1 і 1.2 відомі в електронному виді?

--Perohanych 19:02, 7 січня 2009 (UTC)

[ред.] Технічна частина

Я можу допомогти з технічною частиною. Можливо заливку можна зробити якимось ботом, якщо ні - то можна розробити власну програму. Головне щоб були вихідні дані, які можна було б імпортувати у словник. Щодо http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/, то він належить НАН України, і, можливо, з ними можна домовитись і від свого імені. --Олександр Коваль 20:25, 7 січня 2009 (UTC)

Найголовніше питання - чи дадуть вони нам копію їхньої бази. Булоб непогано, якщо разом з базою дали контакти технічного спеціаліста у якого можно було б консультуватися з приводу структури бази (про всяк випадок). Поки що на думку більше нічого не приходить, якщо до вечора ще щось придумаю, то напишу. --Олександр Коваль 14:31, 8 січня 2009 (UTC)

Широкову я хотел бы передать привет, мы с ним встречаемся каждый год на конференциях в Крыму! Он дружественно настроен по отношению к Вікісловнику, но, возможно, административные соображения не дают ему возможности передать сразу всю базу нам. --Al Silonov 23:23, 8 січня 2009 (UTC)

Сьогодні зустрічався з Володимиром Широковим, директором Українського мовно-інформаційного фонду НАН України на предмет передачі його бази (або частини бази) для Вікісловника. Досягнуто домовленості про наступну зустріч за участі технічних фахівців. Процес триває, тому про конкретні результати на сьогоднішній день говорити рано. --Юрій Пероганич 13:46, 9 січня 2009 (UTC)

Це добре, це вже щось. Я можу прийняти участь у зустрічі як технічний спеціаліст. А взагалі, як там зустріч відбулася? --Олександр Коваль 22:25, 9 січня 2009 (UTC)

Олександре, а Ви би змогли написати програму, яка б автоматично генерувала статті у Вікісловнику згідно електронної бази даних? Власне в технічному аспекті найскладніше саме це. Я міг би підключити до заливки Aibot'a, але я не програміст нажаль і можу запускати хіба готові модулі. У зустрічі я би прийняв участь з задоволенням --A1 10:35, 13 січня 2009 (UTC)

Так, я можу розробити програму для заливки, для цього потрібне якесь надійне (у лінгвістичному плані) джерело інформації у електронному вигляді. На цьому тижні я зустрічався з Широковим Володимиром Анатолійовичем. Один з напрямків їхньої діяльності - це укладання різних словників. Наразі вони готують до виходу великий тлумачний словник української мови, якщо я не помиляюсь, то одинадцятитомний. В принципі вони не проти передати частину своєї бази до вікісловника але треба домовлятися. По перше треба обґрунтувати корисність цієї справи з точки зору розвитку українського сегменту інтернету. По друге, треба щоб ця задача (передача бази) була на їхньому порядку денному. Якщо у когось є ідеї щодо обґрунтування корисності цієї справи, то пишіть. --Олександр Коваль 18:12, 16 січня 2009 (UTC)

[ред.] Обґрунтування доцільності

Добре написав В.Білецький, хоч не про Вікісловник, а про Вікіпедію. Проте його висновки можна використати і при аргументації розвитку Вікісловника:

Стратегічні завдання української Вікіпедії

Як і інші національні Вікіпедії, українська є найбільш потужним енциклопедичним Інтернет-ресурсом свого національного середовища, у перспективі — одним з основних елементів інформаційного простору. Водночас вона репрезентує українську культуру, історію, науку, промисловість, бізнес та інші сфери і реалії України, а також подає для україномовного користувача багатогранну фахову інформацію про світ.

Масштаб і якість кожного національного сектора Вікіпедії побічно є мірилом сучасного суспільного потенціалу певної нації творити новий культурний продукт. По суті сукупність мовних розділів Вікіпедій є майданчиком змагань і репрезентацій світових культур, показником їх сучасних потенцій. Тому стратегічні завдання кожної національної Вікіпедії співвимірні місцю тієї чи іншої культури у сучасному світовому культурному просторі. Динаміка розвитку Вікіпедій, кількісні і якісні їх характеристики у суттєвій мірі корелюють з майбутнім національних культур і мов.

Виходячи з історичних реалій, місця і ролі Руси-України (за М.Грушевським) в історії Європи та світу, сучасного бачення українських пасіонаріїв та лідерів майбутнього країни доцільно спершу послідовно і наполегливо вибудовувати український сектор Вікіпедії за кількісними і якісними показниками на рівні польського та російського секторів (ближча перспектива), водночас орієнтуючись на досягнення рівня німецького та французького секторів (далека перспектива).

Така стратегія, така планка відповідатиме рівню історичної мети і завдань сучасної і майбутньої української нації і народу, України як лідера Східної Європи, як майбутнього члена ЄС та НАТО, як потужної світової культури з тисячолітнім минулим, що мусить і може стати одним зі стовпів Євроатлантичного простору.

Див. також у Кнайпі Вікіпедії у розділі Різне, підрозділ Стратегічні завдання української Вікіпедії. --Юрій Пероганич 11:29, 12 січня 2009 (UTC)

Присутність словників на ВікіСловнику зробить їх доступними широкому загалу для використання у всіляких системах, полегшить створення лінгвістичного ПЗ ну і таке інше.--VictorAnyakin 09:39, 13 січня 2009 (UTC)

Ось знайшов текст, КОНЦЕПЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛОВНИКОВОЇ БАЗИ УКРАЇНИ НА 2008 – 2015 РОКИ, http://www1.ulif.org.ua/ulif/metaview/ --Юрій Пероганич 13:16, 25 січня 2009 (UTC)

1. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ, НА РОЗВ`ЯЗАННЯ ЯКОЇ СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА

Концепцію державної програми розвитку національної словникової бази України на 2008 – 2015 роки розроблено на виконання Указу Президента України від 15.12.2006 р. № 1088/2006 «Про проведення в Україні у 2007 році Року української книги».

Термін “національна словникова база” (надалі також вживатимемо абревіатуру “НСБ”) уперше офіційно з`явився в тексті Указу Президента України від 07.08.1999 р. № 967 “Про розвиток національної словникової бази”, де він пов`язувався із розширенням сфери функціонування української мови, створенням нового покоління академічних україномовних словників та їх електронних відповідників для комп`ютерних інформаційних систем (проект “Словники України”). Реалізація цього проекту покладалася на Національну академію наук України.

У подальших урядових документах поняття «національна словникова база» конкретизовувалося, набуваючи все більш визначеного змісту.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.11. 2000 р. № 464–р “Про першочергові завдання із створення національної словникової бази” було затверджено план першочергових заходів зі створення національної словникової бази, встановлено, що фінансування цих заходів здійснюється у межах державного замовлення у сфері науки, визначено, що установою-координатором робіт зі створення та розвитку національної словникової бази є Український мовно-інформаційний фонд НАН України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 р. № 73-р «Про віднесення наукових об`єктів до таких, що становлять національне надбання» національну словникову базу Українського мовно-інформаційного фонду НАН України внесено до Державного реєстру наукових об`єктів, що становлять національне надбання. На даний момент до національної словникової бази України включено понад 800 лексикографічних об`єктів (як паперових, так і електронних), серед яких є унікальні за повнотою опису структур української мови.

Протягом 1994 – 2007 років через систему національної словникової бази України випущено понад 60 нормативних українських словників загальним накладом понад 700 тисяч примірників. Через веб-сайт Українського лінгвістичного порталу (www.ulif.org.ua), який також є елементом національної словникової бази України, користувачі цілого світу щомісячно одержують по декілька гігабайт унікальної словникової інформації.

Таким чином, можна упевнено констатувати, що зараз створено всі науково-технічні, технологічні та організаційні засади для того, щоби національна словникова база України стала основною практичною ланкою в системі реалізації державної мовної політики на сучасному науково-технічному та інноваційному рівні.

Тим часом національна словникова база України ще далеко не відіграє належної їй ролі в гуманітарній сфері держави, що становить серйозну проблему в системі практичної реалізації ефективної державної мовної політики. На заваді цьому стоять, насамперед, незначні обсяги випуску інноваційних словникових праць, створених в системі НСБ, які на порядки величин не задовольняють реальним потребам. Не достатніми також є масштаби поширення унікальних електронних лексикографічних систем національної словникової бази України, які визначають рівень науково-технічного прогресу в галузі лінгвістичної технології, що зараз визнається є визначальним технологічним чинником розвитку суспільства знань.

Без розв’язання окреслених проблем вельми сумнівним бачиться завдання забезпечення лідерської ролі української мови у вельми нестійкому лінгвістичному просторі України. Зазначені чинники випливають та цілком погоджуються з Указом Президента України від 15.12.2006 р. № 1088/2006 «Про проведення в Україні у 2007 році Року української книги», яким визначено необхідність затвердження державної програми розвитку національної словникової бази України.

2. АНАЛІЗ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ЇЇ РОЗВ`ЯЗАННЯ

Місце національної словникової бази України визначається тією роллю, яку мова відіграє у життєдіяльності сучасного українського суспільства й процесах державотворення, що інтенсивно відбуваються упродовж новітньої історії України. Вона детермінована тими загальнолюдськими чинниками, які діють у всіх суспільствах і у всіх народів, з урахуванням їхньої специфіки та особливостей конкретного етапу розвитку людства.

Природна мова є основною комунікаційною системою людини та суспільства, значення якої неухильно підвищується. Це зумовлено тим, що інтенсивність комунікацій в сучасному світі зростає випереджаючими темпами у порівнянні з іншими ділянками суспільної практики, набуваючи все більшої ваги у забезпеченні життєдіяльності глобалізованої міжнародної спільноти. Кожний народ прагне забезпечити достойне буття і універсальність функціонування своєї мови. Проте останнiм часом об’єк-тивно зростають і передумови для обмеження сфери застосування рiдної мови на користь iнших мов, якi мають бiльше поширення та мiжнародний статус. Зокрема, спостерігаються спроби змінити конституційний статус української мови як єдиної державної мови в Україні. Їм протистоять переважно адміністративно-бюрократичні заходи, які є неефективними уже за самою їхньою природою. Тим часом як науково-технічні заходи щодо розширення сфери функціонування української мови до останнього часу перебували на периферії уваги державного керівництва.

Особливе занепокоєння викликає недостатній рівень поширення української мови в комп`ютерних системах і технологіях, незважаючи на актуалізацію цього аспекту в наш час. Технологічний статус мови, безпе-речно, перетворюється на основний рушій інформаційного суспільства та суспільства заснованого на знаннях, оскільки саме природна людська мова виступає тією субстанцією, яка бере на себе роль форми існування ноосфери – сфери буття розумного.

Протягом останніх 18 років – від прийняття Закону про мови в Українській РСР до цього часу – мовному питанню в Україні було присвячено багато публікацій, наукових конференцій, виступів у ЗМІ, дискусій, урядових документів, різного роду декларацій і т. ін. Спектр висловлених у них думок коливається у дуже широких межах – від абсолютної мовної анархії до абсолютного мовного тоталітаризму. Тим часом, єдиного підходу до розв’язання мовних проблем та єдиної загальнодержавної мовної політики в Україні досі ще не вироблено. На заваді цьому стають, насамперед, історичні обставини, в яких розвивалася та функціонувала українська мова на її сучасній етнічній території; у багатьох аспектах вони продовжують діяти і в наш час.— Це написав, але не підписав, користувач Perohanych (обговорення • внесок).

Тобто, я правильно зрозумів, що словник УЛІФ знаходиться в суспільному надбанні?--Анатолій (обг.) 15:40, 25 січня 2009 (UTC)

[ред.] Правова частина

Наш закон Про авторське право і суміжні права містить лише визначення терміну "суспільне надбання". Він визначає також, що автором може бути фізична особа. Особами, яким належить авторське право можуть бути як юридичні так і фізичні особи.

Стосовно прав інтелектуальної власності Українського мовно-інформаційного фонду на словники УЛІФ а точніше сказати нічого не можу. Мабуть треба шукати документацію, договори на створення, аналізувати Цивільний кодекс. Потребує також аналізу, співвідношення об'єктів "Національна словникова база Українського мовно-інформаційного фонду" та "Онлайн словники УЛІФ".

За законами справедливості, на мою думку, як "Онлайн-словники УЛІФ" так і "Національна словникова база Українського мовно-інформаційного фонду" мали би бути суспільним надбанням. Вони створені за державні кошти, тобто кошти платників податків (читай народу України), не становить будь-якої таємниці.

Більше того, навіть утримання "Національної словникової бази Українського мовно-інформаційного фонду", як об'єкту, що становлять національне надбання, фінансується з держаного бюджету. --Юрій Пероганич 20:43, 26 січня 2009 (UTC)

Так нехай Широков надішле дозвіл на використання матеріалів сайту, тоді не буде ніяких проблем з правової точки зору. Зразок дозволу я вам надсилав.--Анатолій (обг.) 23:41, 26 січня 2009 (UTC)

Як я розумію, Широкову не подобається, коли деякі так звані "лінгвісти" використовують базу Українського мовно-інформаційного фонду і видають різного роду словники з комерційною метою. А передавши базу в суспільне надбання він боїться, що не матиме підстав для стримування таких "лінгвістів". --Юрій Пероганич 06:05, 27 січня 2009 (UTC)

Так і є. Ось, наприклад, slovnyk.net - вони передрали свою базу з тлумачного словника, який було створено за участю Широкова, але оскільки вони були створені за радянських часів, то на них не було ніякої ліцензії чи ще якихось прав. А тепер slovnyk.net продав ліцензію компанії Abby для їхнього словника Lingvo. Зрозуміло, інститут, який створив цей словник, не отримав нічого. Це справедливо? - звісно ні. --Олександр Коваль 06:11, 27 січня 2009 (UTC)

А хіба в Радянському Союзі не було авторських прав? А якже Велика радянська енциклопедія? Там же 1-е, і частина другого видання в суспільному надбанні, а третє — ні.--Анатолій (обг.) 17:40, 27 січня 2009 (UTC)

Як чиновник, Широков також мабуть остерігається перевищити свої повноваження. Тому передача прав від НАН України чи від Українського мовно-інформаційного фонду в суспільне надбання може відбутися лише в рамках певного санкціонованого і фінансованого державою проекту (програми). Можливо в рамках реалізації виношуваної Широковим концепції Всеукраїнського лінгвістичного діалогу. --Юрій Пероганич 06:14, 27 січня 2009 (UTC)

Так ніхто не вимагає передавати в суспільне надбання. Тут ліцензія GFDL, що вимагає вказувати авторів, при використанні матеріалів. Окрім того, якщо Широков надасть базу і її буде «залито» сюди, то будь-хто зможе використати цю інформацію, в т.ч., наприклад, те ж саме Lingvo. Тому яка вигода Широкову передавати нам базу?--Анатолій (обг.) 09:04, 27 січня 2009 (UTC)

Це питання до Пана Широкова. Сподіваюся, що з часом він долучиться до обговорення. --Юрій Пероганич 17:14, 27 січня 2009 (UTC)

[ред.] Про створення в Україні організації для представництва Вікі

Український сегмент Вікімедіа поки не дуже розвинений. У Росії он створили організацію Вікімедіа.РУ, у нас же такого поки немає. Про створення "Вікімедія-Україна" говорили ще минулого року на вікізустрічах, однак далі розмов це, схоже, не пішло. На разі ж доведеться напевно комусь звертатися від свого імені.--Анатолій (обг.) 20:37, 7 січня 2009 (UTC)

Маю досвід створення АПІТУ, http://apitu.org.ua, при потребі готовий докласти зусиль до створення "Вікімедія-Україна" --Юрій Пероганич 12:17, 8 січня 2009 (UTC)

Насчет Вікімедіа.РУ - я бы не стал завидовать. Не уверен, что такая организация серьезно поможет продвижению проекта (проектов). Хотя я могу и ошибаться, конечно :) --Al Silonov 23:23, 8 січня 2009 (UTC)

[ред.] Про джерела для наповнення Вікісловника

Чудово, але чому саме словник Грінченка? Адже є 11-томник "Словник української мови" 1970-их років - і повніший і новіший. --Tomahiv 16:10, 8 січня 2009 (UTC)

Словник Грінченка містить багато майже втраченої автентичної української лексики. Якщо Ви маєте на увазі словник під редакцією Білодіда, то схоже це словник, який створювався з метою зближення української мови з російською (див., наприклад, http://uk.wikibooks.org/wiki/Іван_Кошелівець._Харківський_правопис та http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=1044), нівелювання західного (перш за все латинського) впливу на українську мову, і який на перше місце виставляв ті слова, які мають схоже звучання в українській і російській мовах. --Юрій Пероганич 17:17, 8 січня 2009 (UTC)

Що стосується "втраченої автентичної", то на мій погляд її цінність для нас безсумнівна. Втім як на мене доцільно виходити з можливості заливки електронної бази. --A1 10:35, 13 січня 2009 (UTC)

[ред.] Запити на статті

Думаю, корисно. Подбайте про прикрашення сторінки --Tomahiv 00:04, 15 червня 2008 (UTC)

[ред.] FlaggedRevs

Пропоную запровадити в українському Вікісловнику механізм перевірки статей (FlaggedRevs).

Перевірка проходить у два етапи. Існують «переглянуті» (sighted) і «якісні» (quality) версії статті.

Переглянуті (проглянуті) версії — це версії, які проглянуті хоча б «по діагоналі», і в ній нема великих проблем. Право ставити таку помітку можуть користувачі навіть з незначним стажем (мають статус «редактор»). При зловживаннях статус відкликається.

Перевірені (якісні) версії — версії статей, які означають, що стаття більш менш перевірена, має високу достовірність фактів у статті, відсутність порушень авторських прав, загальний рівень викладення. Право ствити таку помітку можуть користувачі, які продемонстрували своє вміння перевіряти статті (мають статус «рецензент»). При зловживанні статусом він відкликається.

Докладніше можна ознайомитися на en:Wikipedia:Flagged revisions і ru:Википедия:Выверка статей.

Щоб запровадити перевірку статей в українському Вікісловнику, потрібне обговорення (або голосування), а потім подається запит на MediaZilla.--Ahonc (обг.) 23:12, 29 червня 2008 (UTC)

Дуже корисна функція, яка підвищить якість інформації в проекті. Звичайно, за. ~ Aleksandrit 13:08, 11 липня 2008 (UTC)

За. Innv 11:54, 12 липня 2008 (UTC)

За. --Олександр Коваль 16:55, 25 серпня 2008 (UTC)

За. --Ahonc (обг.) 10:37, 27 серпня 2008 (UTC)

За. -- Vvolodymyr 16:06, 29 вересня 2008 (UTC)

Утримуюсь - користі для вікісловника не бачу, але якщо спльнота бажає... --A1 20:30, 12 жовтня 2008 (UTC)

[ред.] досягення

m:FlaggedRevs_Report_December_2008#Current deployment — Вікісловник у шістці --Ilya 12:53, 3 січня 2009 (UTC)

[ред.] Логотип

Зробив логотип для українського словника (на основі французького).--Ahonc (обг.) 21:48, 24 липня 2008 (UTC)

• За — Добре! --Al Silonov 08:58, 25 липня 2008 (UTC)

Дуже гарний логотип! Чи нема в Вас ще якихось варіантів? Було б цікаво побачити. Ahnode 18:25, 4 серпня 2008 (UTC)

На разі нема. Якщо ви запропонуєте, то розглянемо :) Дві основні вимоги: він має бути прозорим і мати розмір 135x155px.--Ahonc (обг.) 19:29, 5 серпня 2008 (UTC)

обрізаний верх у першої букви В слова Вікісловник --Ilya 12:54, 3 січня 2009 (UTC)

точки над і також схоже обрізані, хоча це менше помітно --Ilya 12:58, 3 січня 2009 (UTC)

Хм, в оригіналі не було обрізано:

. Схоже це при конвертації в PNG обрізалося.

А зараз краще стало?--Анатолій (обг.) 19:02, 27 січня 2009 (UTC)

[ред.] Німецько-український гуманітарний словник

(перенесено з w:User talk:Ahonc)

Маємо бажання додати словник [3] Підкажіть, будь-ласка, як технологічніше це зробити.— Це написав, але не підписав, користувач 193.111.8.246 (обговорення • внесок).

Ви маєте на увазі додати переклади? Так для цього є Вікісловник.--Анатолій (обг.) 16:37, 17 грудня 2008 (UTC)

Йдеться про те, аби зробити це технологічно. Можливо є якісь засоби підкачати розмічений текстовий файл, а не копі-пейстом? Крім того, немає категорії "німецька мова", а сторінка "Категорії" закрита для редагування, так само як сторінки з іншомовними словами, як-от [4] Чи можна це обговорити поштою (366-at-ukr.net)? Наперед вдячний. До речі, неузгодженість роду на банері "Вікісловник завжди тут, коли Ви потребуєте її його — тепер вона він потребує Вашої підтримки".— Це написав, але не підписав, користувач 193.111.8.246 (обговорення • внесок).

Як це закрита? А ви реєструватися пробували? Щодо «розміченого текстового файлу» спробуйте звернутися до User:Aibot або до ботів з російського Вікісловника.--Анатолій (обг.) 20:49, 18 грудня 2008 (UTC)

Скажімо конвертувати список слів у список статей для AWB - це нескладно, але 700 разів копіпейст боюся тиснути прийдеться вручну. --A1 10:28, 13 січня 2009 (UTC)

ПОчав роботу. Ось xml файл для AWB - http://sites.google.com/site/andrijbondarenko/moa-vikipedia/%D0%BD%D1%96%D0%BC.%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA.xml?attredirects=0, можете завантажити в AWB і продовжувати начинання. --A1 11:52, 13 січня 2009 (UTC)

[ред.] Категорія:Загадки

Побачив у російському вікісловнику категорію "Загадки", але більше у ніякому іншому мовному розділі аналогічної категорії не бачив. Маю можливість створити трохи статей про загадки, тому питаюся у спільноти, чи доцільно нам створювати таку категорію --Tomahiv 23:16, 23 грудня 2008 (UTC)

Подібно і з прислів'ями і приказками, до речі --Tomahiv 23:17, 23 грудня 2008 (UTC)

Це було б корисно для словника і цікаво для читачів. З цих категорій (Загадки, Фразеологізми тощо) потім можна буде брати статті і розміщувати на головній сторінці: "Загадка тижня" і т.д. --Олександр Коваль 12:41, 24 грудня 2008 (UTC)

Делать статьи про загадки было бы хорошо, а на головную страницу выносить их я бы не стал (все-таки загадки - не центральный элемент языка); лучше наладить функции типа "Стаття тижня", "Стаття дня", хотя это требует значительных дополнительных усилий. --Al Silonov 15:18, 12 січня 2009 (UTC)

[ред.] WantedPages

Цікаво, як оновлюється ця сторінка? --Олександр Коваль 18:54, 8 січня 2009 (UTC)

По-моему, уже больше года не обновляется. --Al Silonov 15:19, 12 січня 2009 (UTC)

Хто-небудь знає як її можна оновити? --Олександр Коваль 16:03, 28 лютого 2009 (UTC)

так, як її можна оновити?--Lightchild 10:25, 3 березня 2009 (UTC)

[ред.] Вітчизняна транскрипція

Пропоную додати до шаблонів українських слів шаблон для вітчизняної транскрипції. Українське мовознавство має свою традицію транскрипції за допомогою кирилиці, до якої пристосовона уся нинішня вітчизняна наука про українську фонетику. Хоча МФА і є міжнародною системою, багатьом українцям вона залишаєтсья незрозумілою, тоді як вітчизняну транскрипцію вивчають у школах та ВНЗ. Тому варто мати одночасно дві системи. --Tomahiv 19:46, 10 лютого 2009 (UTC)

Можна ії розмістити поряд з МФА. Також можна спробувати імпортувати транскрипцію у вікісловник з якогось електронного словника, наприклад АБВ. --Олександр Коваль 20:56, 10 лютого 2009 (UTC)

Так поряд із МФА є лінк на статтю про нього у Вікіпедії, де можна прочитати про МФА. А щодо «української» транскрипції, то її, на мою думку, можна подавати лише для українських (можливо також російських та білоруських) слів, бо в інших мовах є такі звуки, які в українській мові просто відсутні. Наприклад, у німецькій мові є три різних звуки, схожих на український х: [x], [h], [ç]. А щодо імпорту з інших словників, то не забуваймо про авторські права.--Анатолій (обг.) 22:00, 10 лютого 2009 (UTC)

Я ж і пишу "додати до шаблонів українських слів" --Tomahiv 22:20, 10 лютого 2009 (UTC)

Мне кажется, единообразие для словаря важнее. Украинские слова все равно должны будут занимать в проекте менее 10% объема (если сделать словарь полноценным), и очень странно будет заставлять читателей привыкать сразу к двум разным системам транскрипции. Украинцы, думаю, и без всякой транскрипции смогут прочесть свои слова, а всем остальным осваиваться с этой экзотической системой неинтересно. Тем более что и в украинской (или русской) традиционной системе есть много значков, непонятных для неспециалиста. Уж лучше единая сисема (МФА), по-моему: освоил - и это на все случаи жизни. --Al Silonov 00:12, 11 лютого 2009 (UTC)

Дозвольте з вами не погодитися. Одноманітність/різноманіття не такі суттєві, позаяк розмір статті не обмежується. Це не паперовий словник, який з перспективою Вікісловника займав би тисячі томів і видавці мали би собі паритися як скоротити інформацію до допустимого мімімуму. Оскільки це Український вікісловник, а не російський, англійський (англомовний), французький, він в першу чергу розрахований на українського читача. Словник повинен подавати якомога більше інформації про слова з мовної точки зору. Не треба нехтувати національною системою транскрипції. Чи є зараз офіційна транскрипція українських слів МФА? Я принаймні такої ніде не зустрічав. Натомість усі орфоепічні словники, довідкова література, посібники та підручники використовують саме вітчизняну транскрипцію. Якщо студент, учень у навчальних потребах будуть шукати певні слова, в першу чергу вони звертатимуться до національної транскрипції. І питання не в тому, чи можемо ми прочитати те чи інше слово (хоча, впевнений, багато українців не дотримуються норм читання, особливо що стосується ться [ц':а], апострофа тощо), бо чи не знаємо ми, як провідміняти слово, а в тому, що при різних сумнівах ми можемо завжди перевіритися у словнику. --Tomahiv 18:50, 11 лютого 2009 (UTC)

А де можна почитати про «українську транскрипцію»? У Вікіпедії чомусь не знайшов.--Анатолій (обг.) 19:25, 11 лютого 2009 (UTC)

Тут написано основне про транскрипцію та орфоепію української мови, на якій базується транскрипція --Tomahiv 22:22, 12 лютого 2009 (UTC)

[ред.] 10000

Оскільки в нас скоро «ювілей» — 10000 статей, зробив «святковий» логотип.--Анатолій (обг.) 12:56, 24 лютого 2009 (UTC)

За моїми підрахунками, 10-тисячною статтею є безвиглядний.--Анатолій (обг.) 20:53, 25 лютого 2009 (UTC)

Шкода, попалося діалектне слово, та ще й прикметник, про нього багато інформації не буде, переклади узагалі важко підшукати :) --Tomahiv 21:31, 25 лютого 2009 (UTC)

Ура, братцы! А что слово попалось неказистое, это неважно: для нас все слова одинаково ценны и дороги. Так держать! --Al Silonov 23:32, 25 лютого 2009 (UTC)

Дякую за пітримку --Tomahiv 23:33, 25 лютого 2009 (UTC)

[ред.] Народи

Помітив, що багато статей про народи мають назви у множині, однак ці іменники також уживаються в однині (напр. австралійці, австралієць, австралійка). Як бути в цьому випадку? Створювати окремо статті в однині, чи перейменувати статті в множині? --Анатолій (обг.) 22:01, 24 лютого 2009 (UTC)

Эта традиция - давать в словарях и энциклопедиях какие-то слова во мн. ч. - очень вредная и неприятная, из-за нее про многие термины вообще невозможно узнать, как они выглядят "на самом деле", иногда невозможно даже понять какого грамматического рода слово - мужского или женского (особенно часто это бывает с биологическими, да и с техническими терминами). Я бы рекомендовал делать статьи в ед. ч. - это более полный и логичный, основной вариант. А в качестве пометы (позначки) можно указывать что-то вроде: "обычно в мн. ч." или "часто в мн. ч."... --Al Silonov 23:30, 25 лютого 2009 (UTC)

[ред.] Хочу повернутись до колись піднятого питання...

Зараз стаття має такий стандартний поділ на розділи: (за пам'ятю) Морфологічні властивості, Вимова, Значення, Синоніми, Антоніми,.... Етимологія. Однак, деякі слова (особливо у інших мовах) можуть виступати одночасно різними частинами мови. А відповідно, мати різні значення, морфологічні властивості, переклади, синоніми, антоніми тощо. Мені здається, доцільно і красиво було б зробити верхнім рівнем саме частин мови. А вже далі - морфологічні властивості, значення, синоніми, антоніми і так далі... Як, наприклад, у англійському Вікісловнику: http://en.wiktionary.org/wiki/taste --Lightchild 09:40, 3 березня 2009 (UTC)

Це властиво в основному для англійської. У нас вони оформлюються як

== taste I ==
=== … ===

== taste II ==
=== … ===

--Анатолій (обг.) 11:49, 3 березня 2009 (UTC)

[ред.] Перенаправлення

Перепрошую за тупе запитання, але не можу второпати, як робити перенаправлення?--Lightchild 19:34, 3 березня 2009 (UTC)

Кнопка на панелі зверху.--Анатолій (обг.) 19:42, 3 березня 2009 (UTC)

дякю дуже =) --Lightchild 20:01, 3 березня 2009 (UTC)

[ред.] 11111

не знаю, юбілей це, чи ні, але цифра цікава =)--Lightchild 20:01, 3 березня 2009 (UTC)

мабуть, ні =)--Lightchild 12:51, 6 березня 2009 (UTC)

[ред.] Кримськотатарська

Слід додати Кримськотатарську у шаблон мов перекладів--Albedo 22:05, 5 березня 2009 (UTC)

Якщо мається на увазі шаблон {{перев-блок}}, то вона там є.--Анатолій (обг.) 13:24, 6 березня 2009 (UTC)