Чернігів
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Черні́гів | — |
Р. | Черні́гова | — |
Д. | Черні́гову | — |
З. | Черні́гів | — |
Ор. | Черні́говом | — |
М. | на/у Черні́гові | — |
Кл. | Черні́гове* | — |
Чер-ні́-гів
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Чернігів-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- геогр. місто в Україні, обласний центр Чернігівської області. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|