абдерити
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | абдери́ти |
Р. | — | абдери́тів |
Д. | — | абдери́там |
З. | — | абдери́ти |
Ор. | — | абдери́тами |
М. | — | на/у абдери́тах |
Кл. | — | абдери́ти |
Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -абдерит-; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мешканці старовинного грецького міста Абдери, які відрізнялися наївністю
- перен. наївні, недоумкуваті люди ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
мешканець Абдери | |
обмежені люди | |