абдерити
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | абдери́ти |
| Р. | — | абдери́тів |
| Д. | — | абдери́там |
| З. | — | абдери́ти |
| Ор. | — | абдери́тами |
| М. | — | на/у абдери́тах |
| Кл. | — | абдери́ти |
Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -абдерит-; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мешканці старовинного грецького міста Абдери, які відрізнялися наївністю
- перен. наївні, недоумкуваті люди ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| мешканець Абдери | |
| обмежені люди | |