аберантний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина | множина | ||
---|---|---|---|---|
чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
Н. | абера́нтний | абера́нтне | абера́нтна | абера́нтні |
Р. | абера́нтного | абера́нтного | абера́нтної | абера́нтних |
Д. | абера́нтному | абера́нтному | абера́нтній | абера́нтним |
З. (іст./неіст.) | абера́нтного абера́нтний |
абера́нтне | абера́нтну | абера́нтних абера́нтні |
О. | абера́нтним | абера́нтним | абера́нтною | абера́нтними |
М. | абера́нтному абера́нтнім |
абера́нтному абера́нтнім |
абера́нтній | абера́нтних |
а-бе-ра́нтн-ий
Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- такий, що має відхилення від нормальної будови, розміщення або стану. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??