аберантний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | абера́нтний | абера́нтне | абера́нтна | абера́нтні |
| Р. | абера́нтного | абера́нтного | абера́нтної | абера́нтних |
| Д. | абера́нтному | абера́нтному | абера́нтній | абера́нтним |
| З. (іст./неіст.) | абера́нтного абера́нтний |
абера́нтне | абера́нтну | абера́нтних абера́нтні |
| О. | абера́нтним | абера́нтним | абера́нтною | абера́нтними |
| М. | абера́нтному абера́нтнім |
абера́нтному абера́нтнім |
абера́нтній | абера́нтних |
а-бе-ра́нтн-ий
Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- такий, що має відхилення від нормальної будови, розміщення або стану. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??