аби
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
а́-биСполучник.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- починає підрядні речення умови коли б тільки, тільки б. ◆ Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно Тарас Шевченко ◆ Я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі штурм утих Іван Котляревський, «Енеїда»
- діал. починає підрядні речення мети) щоб. ◆ Велів спочити, аби набралися сил. І. Франко, «Захар Беркут»
- діал. виступає на початку підрядних додаткових речень щоб. ◆ Дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Михайло Коцюбинський
- діал. починає підрядні речення допустові. хоча б, хоч би ◆ Я аби хотів що попові дати, то не дам, бо не маю, а він аби хотів здерти, то не зідре, бо не має що здерти. Стефаник
Синоніми[ред.]
- —
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Б. Антоненко-Давидович. «Як ми говоримо».
- І. Огієнко. «Український стилістичний словник».
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.