аби

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

а́-биСполучник.


Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. починає підрядні речення умови коли б тільки, тільки б. ◆ Не спиняй, нехай собі співає, аби не голосно Тарас Шевченко ◆ Я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі штурм утих Іван Котляревський, «Енеїда»
  2. діал. починає підрядні речення мети) щоб. ◆ Велів спочити, аби набралися сил. І. Франко, «Захар Беркут»
  3. діал. виступає на початку підрядних додаткових речень щоб. ◆ Дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Михайло Коцюбинський
  4. діал. починає підрядні речення допустові. хоча б, хоч би ◆ Я аби хотів що попові дати, то не дам, бо не маю, а він аби хотів здерти, то не зідре, бо не має що здерти. Стефаник

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від псл. *a by.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  1. Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  2. Б. Антоненко-Давидович. «Як ми говоримо».
  3. І. Огієнко. «Український стилістичний словник».
  4. Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.