абонувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я абону́ю абонува́в абонува́тиму  —
Ти абону́єш абонува́в
абонува́ла
абонува́тимеш абону́й
Він
Вона
Воно
абону́є абонува́в
абонува́ла
абонува́ло
абонува́тиме  —
Ми абону́єм(о) абонува́ли абонува́тимем(о) абону́ймо
Ви абону́єте абонува́ли абону́йте
Вони абону́ють абонува́ли абонува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. абону́ючи
Дієприсл. мин. ч. абонува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. абоно́ваний
Безособова форма абоно́вано

а-бо-ну-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -абон-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

  • МФА: [ɐbɔnʊˈu̯ɑte]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. одержувати що-небудь за абонементом; одержувати право користуватися чим-небудь протягом певного часу. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від Шаблон:етимологія:абонент

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]