абсолютність
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | абсолю́тність | — |
| Р. | абсолю́тності | — |
| Д. | абсолю́тності | — |
| З. | абсолю́тність | — |
| Ор. | абсолю́тністю | — |
| М. | абсолю́тності | — |
| Кл. | абсолю́тносте* | — |
аб-со-лют-ність
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -абсолют-; суфікси: -н-ість.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- абстр. ім. від абсолютний. ◆ Копита, для безшумності, обмотані повстю, таємничість і гострота моменту,— все це так відповідало вихруватій Даньковій вдачі Гончар
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |