акація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ака́ція | ака́ції |
Р. | ака́ції | ака́цій |
Д. | ака́ції | ака́ціям |
З. | ака́цію | ака́ції |
Ор. | ака́цією | ака́ціями |
М. | ака́ції | ака́ціях |
Кл. | ака́ціє* | ака́ції* |
ака́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -акац-; суфікс: -і-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- бот. назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками. ◆ Гаряче повітря було повне гострих пахощів акацій і розливало якусь розкіш на ввесь двір. Іван Нечуй-Левицький
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Походить від грец. ἀκακία - від ἄκακος «невинний», оскільки у масонів акація вважалася символом невинності
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Джерела[ред.]
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3