але

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Сполучник.

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

Сполучник

1. Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речен­ня; та, проте, однак. ◆ Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. Шевченко

Вигук

1. виражає здивування, незадоволення. ◆ Та яке там лихо? Кажіть швидше, спати хочу. — Але! кому спати, а кому ні!— сказав Уласович Квітка-Основ'яненко
2. ірон. Уживається в значен­ні, близькому до нічого й казати!.◆ [Слу­жебка:] Ото але! Король пастушку свата, ..чому б мені не стати панею? Леся Українка

Частка

1. рідк. уживається в значенні, близькому до невже, хіба, з відтінком здиву­вання, сумніву. ◆ — А почім груші? — По гривні.— Але?
2. розм. Уживається в підсилювальному значенні; оце, ото. ◆ Ійон, ійон же, вража мати! Але Еней наш зле­дащів Котляревський
3. діал. Цілком, зовсім. ◆ Без мене одного ніхто, але то ніхто не міг би під час зими виглянути з хати Іван Франко

Споріднені слова

• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

англійська: but

німецька: aber російська: но японська: でも, しかし

Джерела

• «Словник української мови» в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970

• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.