алегорія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | алего́рія | алего́рії |
Р. | алего́рії | алего́рій |
Д. | алего́рії | алего́ріям |
З. | алего́рію | алего́рії |
Ор. | алего́рією | алего́ріями |
М. | алего́рії | алего́ріях |
Кл. | алего́ріє* | алего́рії* |
а-ле-го́-рі-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -алегор-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [ɐleˈɦɔrʲijɐ] (одн.), [ɐleˈɦɔrʲiji] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. Вдаючись до поетичної алегорії, автор [Ю. Боршош-Кум'ятський] в образі «зажуреної трембіти» показав тогочасне Закарпаття
- вислів, що виражає абстрактне поняття через конкретний художній образ. [≈ 2] ◆ Він [лист] був писаний трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими виробленими періодами М. М. Коцюбинський
◆
Синоніми
- ↑ ?
- ↑ іносказання, приповідь
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від давньогр. ἀλληγορία — іносказання
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 7a
- Українські слова з суфіксом -і
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Цитати/Коцюбинський М. М.
- Слова з 8 букв/uk
- Абстрактне/uk
- Конкретне/uk
- Мистецтво/uk
- Грецизми/uk
- Алегорія/uk
- Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN