алігатор
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | аліга́тор | аліга́тори |
| Р. | аліга́тора | аліга́торів |
| Д. | аліга́торові аліга́тору |
аліга́торам |
| З. | аліга́тора | аліга́торів |
| Ор. | аліга́тором | аліга́торами |
| М. | аліга́торові аліга́тору |
аліга́торах |
| Кл. | аліга́тору | аліга́тори |
а-лі-га́-тор
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -алігатор-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ɐlʲiˈɦɑtɔr] (одн.), [ɐlʲiˈɦɑtɔre] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- тупорилий крокодил, що водиться в Америці і Південному Китаї. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: алігатор
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
