апогей

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. апоге́й апоге́ї
Р. апоге́ю апоге́їв
Д. апоге́єві
апоге́ю
апоге́ям
З. апоге́й апоге́ї
Ор. апоге́єм апоге́ями
М. апоге́ї
апоге́ю
апоге́ях
Кл. апоге́ю* апоге́ї*

а-по-ге́й

Іменник чоловічого роду, неістота, відмінювання 6a.

Корінь: -апогей-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. астрон. найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. ◆ Висота апогею ракети-носія нижча від апогею супутника більш як на 100 кілометрів.
  2. перен. найвищий ступінь чого-небудь; вершина, розквіт. ◆ Я її [«Одержиму»] в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала, не перетравивши туги, а в самому її апогею. Леся Українка

Синоніми[ред.]

  1. апоцентр
  2. зеніт

Антоніми[ред.]

  1. перигей

Гіпероніми[ред.]

  1. апсиди, місце, точка

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

  1. орбіта

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від апоге́й; — рос. болг. апоге́й, білор. апаге́й, пол. чеськ. словац. н.-луж. apogeum, сербохорв. апо̀геј, anoге́јa, словен. apogéj; — запозичення з новолатинської мови; лат. apogaeum походить від гр. άπόγαιον «віддаль від Землі», утвореного з префікса ἁπο- «від», спорідненого з лат. аЬ «тс.», і етимологічно неясного іменника γάἷα «земля» (γῆ).— Шанский ЭСРЯ I 1, 126; Kopaliński 74; БЕР І 13; Frisk І 282, 303.— Див. ще абажу́р. — Пор. гео-.


Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. апоге́й апоге́и
Р. апоге́я апоге́ев
Д. апоге́ю апоге́ям
З. апоге́й апоге́и
О. апоге́ем апоге́ями
П. апоге́е апоге́ях

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 6a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -апогей-.

Вимова[ред.]

  • МФА: []


Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. апогей (аналог укр. слову) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від апоге́й; — рос. болг. апоге́й, білор. апаге́й, пол. чеськ. словац. н.-луж. apogeum, сербохорв. апо̀геј, anoге́јa, словен. apogéj; — запозичення з новолатинської мови; лат. apogaeum походить від гр. άπόγαιον «віддаль від Землі», утвореного з префікса ἁπο- «від», спорідненого з лат. аЬ «тс.», і етимологічно неясного іменника γάἷα «земля» (γῆ).— Шанский ЭСРЯ I 1, 126; Kopaliński 74; БЕР І 13; Frisk І 282, 303.— Див. ще абажу́р. — Пор. гео-.


Джерела[ред.]