бандит

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

бандит

Іменник.

Корінь: -бандит-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Злочинець, який вдається до фізичного насильства під час вчинення злочинів. Часто діє групою.
  1. зневажл. про того, хто належить до банди, ворожого війська, або про шпигуна, диверсанта і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. опришок, хуліган

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

бандит

Іменник чоловічого роду, істота.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. бандит (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ?