батько

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. чоловік стосовно до своїх дітей ◆ Він батька спас в злу саму пору Котлряевський
  2. перен. основоположник якого-небудь учення, якої-небудь галузі науки, мистецтва і т. ін. ◆ Батьком української літературної мови ми вважаємо Тараса Гри­горовича Шевченка
  3. шанобливе називання козацької старшини, ота­манів тощо ◆ Ой, Богдане, батьку Хмелю, Славний наш гетьмане/ Встала наша Україна Па вражого пана Українські думи
  4. ввічливе звертання до чоловіка похилого віку ◆ Добре єси, мій кобзарю, Добре, батьку, робиш Шевченко
  5. самець стосовно до свого потомства ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. тато
  2. основоположник

Антоніми[ред.]

  1. -
  2. -
  3. -

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]