белемніти
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | белемні́ти |
Р. | — | белемні́тів |
Д. | — | белемні́там |
З. | — | белемні́ти |
Ор. | — | белемні́тами |
М. | — | на/у белемні́тах |
Кл. | — | белемні́ти* |
бе-лем-ні́-ти
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -белемніт-; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
- МФА : [—] (одн.), [beleˈmnʲite] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зоол. група вимерлих морських молюсків класу головоногих. [≈ 1] ◆ В відкладах вапняків багато окам'янілостей… Особливо численні рештки белемнітів.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Pluralia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Статті з ілюстраціями
- Зоологічні терміни/uk
- Слова з 9 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Молюски/uk
- Юрський період/uk
- Крейдовий період/uk