берег

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник.

Корінь: --

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін ◆ І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п'яний очерет Без вітру гнеться Шевченко
2. чого і без додатка суходіл, територія, що приля­гає до річки, озера, моря і т. ін ◆ В 1895 році мене пере­несено на південний берег Криму, де я прослужив до 1897 р. Коцюбинський
3. край, узбіччя, обочина (шляху, провалля, уще­лини і т. ін.) ◆ Ліда спинилася на березі площадки Тудор
4. тільки мн. краї тканини, посуду ◆ Ястшембський купив Василині дорогу червону хустку з зеленими бе­регами Нечуй-Левицький
5. тільки мн. краї книжки, зшитка, аркуша і т. ін.; поля́ ◆ Одну [кореспонденцію] по одній прочитував Начко уважно, робив на берегах знаки, криски або уваги червоним олівцем Франко

Усталені словосполучення, фразеологізми

• виходити з берегів (вийти з берегів)
• входити в береги (ввійти в береги)
• держатися берега
• держатися свого берега
• нема берегів
• пуститися берега

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??