бивень

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н.  — би́вні
Р.  — би́внів
Д.  — би́вням
З.  — би́вні
Ор.  — би́внями
М.  — би́внях
Кл.  — би́вні*

би́-вень

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання мн. <ч 2*a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -бив-; суфікс: -ень.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Бивень

Значення[ред.]

  1. вживається в множині дуже розвинені різці в сучасних та вимерлих хоботних (слонів, мамонтів та ін.) ◆ Мамут копирснув землю великими бивнями й ліг Яновський

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від бити.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]