Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
благода́ть
|
благодатті
|
| Р.
|
благодатті
|
благодаттей
|
| Д.
|
благодатті
|
благодаттям
|
| З.
|
благода́ть
|
благодатті
|
| Ор.
|
благода́тю
|
благодаттями
|
| М.
|
благодатті
|
благодаттях
|
| Кл.
|
благодатте*
|
благодатті*
|
бла-го-да́ть
Іменник, неістота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; корінь: -дать-.
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у релігійному уявленні: щедроти, дари, ласка невідомих, таємничих сил [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Сон, кажуть, божа благодать, — ні, часом кара божа! Леся Українка
- усяке багатство, добро, достаток; джерела багатств, добра, достатків [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Без сліду їдять панські сахар ні нашу благодать, наші «зелені діброви», наші темні луги Нечуй-Левицький
- спокій, щастя [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ [Джонатан:] А відколи я сам себе відрікся, я мир і благодать у серці чую Леся Українка
- у знач. присудк. сл., розм. дуже гарно, спокійно [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ По нічнім дощику порох ледве знімавсь над шляхом, свіжість така округи, і широта, й благодать, що не надихаєшся Марко Вовчок
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| щедроти, дари, ласка невідомих, таємничих сил
|
|
|
| усяке багатство, добро, достаток; джерела багатств, добра, достатків
|
|
|
Джерела[ред.]
прослухати вимову?, файл