блазень

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бла́зень	бла́зні
Р.	бла́зня	бла́знів
Д.	бла́зневі бла́зню	бла́зням
З.	бла́зня	бла́знів
Ор.	бла́знем	бла́знями
М.	бла́зневі бла́зеню	бла́знях
Кл.	бла́зню	бла́зні

бла́з-ень

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блаз-; суфікс: -ен-

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. ◆ Султан обдаровує блазнів, німих, карлів, євнухів Тулуб
2. комедійний персонаж у старовинних виставах ◆ На думній гордій голові юнацькій Вбачаю я строкату шапку блазня Леся Українка
3. перен., зневажл. про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря ◆ — Хто лиш з блазнями зайде, Той сам блазнем буде! Руданський
4. лайл. дурень, телепень ◆ Боже мій єдиний! І цей блазень забиває мені баки Нечуй-Левицький
5. діал. молокосос, малюк ◆ немає прикладів застосування. ◆ Тату, я не вітер, я вже не хлопець, не блазень Квітка-Основ'яненко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: блазеня, блазник ін. іменники: блазнюк, блазнювання прикметники: блазнівський, блазенський дієслова: блазнювати, блазнитися

Етимологія

Від ??

Переклад

особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін.
Англійськаen: buffoon (en), clown (en); fool (en) Російськаru: шут

комедійний персонаж у старовинних виставах

про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря
Англійськаen: jack puddling (en)

дурень, телепень

молокосос, малюк
Англійськаen: punk (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: блазень