блискучий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

[ред.]

Українська

[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості

Прикметник.

Корінь: --

[ред.] Вимова

МФА: []

[ред.] Семантичні властивості

[ред.] Значення

  1. який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий ◆ Сиділа Маруся край віконця й диви­лася на зорі блискучі, на небо прозоре Марко Вовчок
    1. дуже ясний, яскравий, сонячний ◆ День був блискучий, літній Коцюбинський
  2. перен. дуже гарний, пишний, розкішний ◆ Уривки думок розгортали перед закритими очима пишний ма­люнок якогось іншого життя — таємного, як і сон той, блискучого та утішного Панас Мирний
    1. пиш­но, розкішно вбраний, з вишуканими манерами ◆ Поміж лицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних ко­ролівна йде поволі у буденних чорних шатах Леся Українка
  3. перен. дуже розумний, дотепний; досконалий фор мою і змістом ◆ Тут [у журналі «Народ»] він [І. Франко] містить багато блискучих публіцистичних і програмо­вих статей Коцюбинський
    1. надзвичайний, видатний ◆ Ваш брат блискучий полководець
    2. майстерний, доверше­ний ◆ Мистецтво її [С. А. Крушельницької] відзначалося щасливим поєднанням феноменального співу з блискучою драматичною грою
    3. Дуже успішний, вдалий ◆ немає прикладів застосування.

[ред.] Синоніми

[ред.] Антоніми

[ред.] Гіпероніми

[ред.] Гіпоніми

[ред.] Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.] Споріднені слова

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

[ред.] Етимологія

Від ??

[ред.] Переклад

[ред.] Джерела

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Інструменти
Іншими мовами