блищати
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Дієслово. Відповідне дієслово доконаного виду — ?
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- чим і без додатка. світитися яскравим світлом; сяяти ◆ Не блищало сонечко..— Дощ ішов і вітер вив Щоголів
- давати блиск, бути блискучим ◆ Не все то золото, що блищить Українське прислів'я
- виділятися білизною, блиском (про очі, зуби, тіло); біліти; лисніти ◆ Венгерки сміялись, їх білі зуби блищали через тонкі розтулені губи Нечуй-Левицький
- перен. вражати зовнішнім блиском, пишністю ◆ Хотілось би бути матір'ю, жити родинним тихим, супокійним життям — хотілось би і на балах та виставах блищати красою одягу, фігури Хоткевич
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
Етимологія[ред.]
Від ??
