богиня

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник.

Корінь: --

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. в античній міфології і деяких схід­них релігіях — божество жіночої статі ◆ [Кассандра:] Боги й богині тільки слуги в храмі Леся Українка
   1. скульптурна фігура такого божества ◆ В руїнах давній храм на гострому шпилі, Там незворушно сплять у мертвому спокої Богині з мармуру Зеров
2. перен. про жінку, дівчину надзвичайної, чарівної вроди ◆ Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Перед богинею такою! Шевченко
   1. про кохану жінку ◆ — Музо моя, богине моя! — думав Бала-буха, пригадуючи собі Онисю Нечуй-Левицький

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??