божитися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	божу́ся (-сь)	божи́вся (-сь) божи́лася (-сь)	божи́тимуся (-сь)	—
Ти	божи́шся	божи́вся (-сь) божи́лася (-сь)	божти́метеся (-сь)	божи́ся (-сь)
Він Вона Воно	божи́ться	божи́вся (-сь) божи́лася (-сь) божи́лося (-сь)	божи́тиметься	—
Ми	божи́м(о)ся (-мсь)	божи́лися (-сь)	божи́тимем(о)ся (-мось)	божі́м(о)ся, (-і́мось)
Ви	божи́теся (-сь)	божи́лися (-сь)		божі́ться
Вони	божа́ться	божи́лися (-сь)	божи́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	божачи́сь
Дієприсл. мин. ч.	божи́вшись
Безособова форма	—

бо-жи́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.

Корінь: -бож-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: [bɔˈʒɪtesʲɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. говорити «їй-богу» на підтвердження висловленого, присягатися богом у тім, що сказане є правда ◆ Ярмарок аж кипів… Цокотять перекупки, божаться цигани Марко Вовчок

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: божитися