боєць
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | боє́ць | бійці́ |
| Р. | бійця́ | бійці́в |
| Д. | бійце́ві бійцю́ |
бійця́м |
| З. | боє́ць | бійці́ |
| Ор. | бійце́м | бійця́ми |
| М. | бійці́ бійця́ |
бійця́х |
| Кл. | бійцю́* | бійці́* |
бо-є́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- учасник бою, боїв; воїн ◆ — А тепер боєць проти Антанти буде,— оглядаючи Яреська, докінчив Баржак Гончар
- солдат, рядовий ◆ Генерал стояв і стежив, як поверталося дорогоцінне життя бійця-героя Ле
- перен. про людину, що бореться за здійснення чого-небудь ◆ Подаймо їм великую розвагу, Скажім і докажім, що ми бійці сами Леся Українка
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| учасник бою, боїв; воїн | |
| солдат, рядовий | |
| про людину, що бореться за здійснення чого-небудь | |