бранець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бра́нець | бра́нці |
| Р. | бра́нця | бра́нців |
| Д. | бра́нцеві бра́нцю |
бра́нцям |
| З. | бра́нця | бра́нців |
| Ор. | бра́нцем | бра́нцями |
| М. | бра́нцеві бра́нецю |
бра́нцях |
| Кл. | бра́нцю | бра́нці |
бра́-нець
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бран-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- нар.-поет. полонений, військовополонений. ◆ Пройдуть роки, з полону бранець верне Леся Українка
- діал. рекрут, новобранець. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- рекрут, новобранець, салага, москаль
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| полонений | |
| рекрут | |