брехливий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який завжди говорить неправду; схильний брехати (в 1 знач.) ◆ Брехлива свекруха невістці не вірить Українське прислві'я ◆ Ми й між людьми чимало знаєм Брехливих прихвоснів таких; Вертяться скрізь, щоб бачили і їх Глібов
- який не відповідає правді, має в собі брехню; неправдивий ◆ Цей навіжений молодик не спиниться ні перед наклепом, ні перед брехливим обвинуваченням у недбалому ставленні головного інженера до обов'язків Шовкопляс
- несправжній; нещирий ◆ Тяжкі переслідування од-вертих ворогів та брехливих друзів не могли не втомити навіть цей [І. Франка] могутній дух Рильський
- який часто гавкає (про собак) ◆ Брехливу собаку далеко чути Українське прислів'я
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |