брудний

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Прикметник.

Корінь: --

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. покритий брудом (у 1 знач.), боло­том; з брудом ◆ Видко обом — і Андрієві і Маланці,— як брудною, розгрузлою дорогою йдуть заробітчани Коцюбинський
2. нечистий, замазаний, забруднений ◆ Зокола стіни [хати] не рівні та білі, а бруд­ні — аж чорні Панас Мирний
   1. сірувато-мутний (про колір) ◆ Брудні та важкі хмари вистилали високе небо Панас Мирний
   2. при виконанні якого людина брудниться ◆ Брудна робота.
3. перен. який викликає моральну огиду, осуд; огид­ний, мерзенний ◆ Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? Собко
   1. сороміцький, непристойний ◆ Брудні натяки в пісні ставали все виразнішими Леся Українка

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??