бурнус
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бурну́с | бурну́си |
| Р. | бурну́са | бурну́сів |
| Д. | бурну́сові бурну́су |
бурну́сам |
| З. | бурну́с | бурну́си |
| Ор. | бурну́сом | бурну́сами |
| М. | на/у бурну́су | на/у бурну́сах |
| Кл. | бурну́су* | бурну́си* |
бур-ну́с
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бурнус-.
Вимова[ред.]
- МФА: [bʊrˈnus]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. просторе жіноче пальто з широкими рукавами ◆ Вони [панни] були позавірчувані в шуби, в бурнуси, в кохти І. С. Нечуй-Левицький
- рід плаща або накидки ◆ А та стоїть собі під тином Та вовну білую пряде Па той бурнус йому святешний Т. Г. Шевченко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |