бусурман
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бусурма́н | бусурма́ни |
| Р. | бусурма́на | бусурма́нів |
| Д. | бусурма́нові бусурма́ну |
бусурма́нам |
| З. | бусурма́на | бусурма́нів |
| Ор. | бусурма́ном | бусурма́нами |
| М. | бусурма́нові бусурма́ну |
бусурма́нах |
| Кл. | бусурма́ну | бусурма́ни |
бу-сур-ма́н
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бусурман-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст., нар.-поет. про людину іншої віри (переважно про магометанина) ◆ «Ріж! і бий! Катуй невіру бусурмана!» Кричать за муром Шевченко
- уживається як лайливе слово ◆ — Ходив на той куток, батько посилали до одного чоловіка. Тогобіцькі парубки погнались, ледве втік. От бусурмени! Кропивницький
Синоніми[ред.]
- бусурмен, іновірець, гяур, нехристиянин, невіра, нехрист
- негідник, мерзотник, поганець підсил. розм., паразит підсил. розм.; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка підсил., лайл., зневажл.; капосник розм., пакосник розм., пакісник розм.; падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник, плюгавець, собака, пес, стерво, супостат заст., шибеник заст.; свиня лайл., свинюка підсил. лайл., свиняка; ледащо, безбожник, нехрист, бусурман, бусурмен, невіра, недовірок, нечестивець, байстрюк, байстря, барбос, босяк, розбійник
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |