бути

Матеріал з Вікісловника

Перейти до: навігація, пошук

Зміст

[ред.]

Українська

[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості

бу́-ти

Дієслово.

[ред.] Вимова

МФА: ['butɨ]

[ред.] Семантичні властивості

[ред.] Значення

  1. існувати
  2. знаходитися, перебувати

[ред.] Синоніми

  1. існувати

[ред.] Усталені словосполучення, фразеологізми

  • Будьмо! (традиційний тост)
  • будь що буде
  • бути чому (неодмінно трапиться, настане що-небудь)
  • якось-то буде (все якимсь чином улаштується, владнається)
  • Будь здоров(а)! Будьте здорові! (на прощання або на пчих)
  • будь ласка; будьте ласкаві (прохаючи чогось у когось)
  • хто б не був (байдуже хто, кожен, будь-хто)
  • хоч би там що було (неодмінно, за будь-яких умов чи обставин)
  • бути не при собі (перебувати в поганому настрої, у душевному розладі)
  • не я буду (уживано як запевнення в чому-небудь; для підкреслення достовірності своїх слів, думок)
  • мов і не було (швидко, безслідно зникло, не стало чого-небудь)
  • як є (повністю, абсолютно)
  • було та загуло (давно зникло, безповоротно втрачено)

[ред.] Споріднені слова

  • дієслова: бува́ти, вибу́ти, відбу́тися, добу́ти, добува́ти, збу́ти, збу́тися, здобу́ти, здобу́ти, здобува́ти, здобу́тися, знебу́тися (втомитися), ізнебу́тися (сумувати), набу́ти, набувати оббу́тися (освоїтися), перебува́ти, підбува́ти (прибувати потроху), побутува́ти, позбува́ти, позбу́тися, прибуткува́ти, роздобу́ти, убу́тися (звикнути)
  • іменники: бува́лець (досвідчена людина), бува́ло, бу́дькó, бува́ль (бувальщина), бува́льці (бувати у бувальцях), бува́лиці (те саме) бува́личі (те саме), бува́льщина, бу́ду́чина́, бу́ду́чність, бу́ду́щина, будько́ (той, хто обіцяє, кажучи "буде" чи "буду"; бувалий чоловік, який хвалиться своїми пригодами), бу́тність (перебування), буття́, вибуття́, ви́добуток, відбу́т (збут), відбу́ток (повинність), відбу́тка (те саме), відбу́ча (те саме), добу́ванка (добува́ння), добува́ч, добудча́ (незаконнонароджена дитина), добу́ток, збу́дьок (малоцінний предмет, який продають, аби збути з рук), збут, збу́ток (збут, здійснення), здо́ба (здо́бич), здобу́ток, здобувани́на, здобуття́, набува́ч, набу́ток, одбу́ток, одбу́ча (відбуток), перебува́ння, побу́вка, по́бут, побу́ток (побут), побуто́вець, побутові́зм, побуто́вщина, прибу́ти, прибу́дки (придбане), прибу́лець, при́бутень (прибулий; який збільшує кількість), прибу́ток, пробува́ння, пробу́ток (життя, існування), пробу́тки (те саме), пробува́лисько (місцеперебува́ння), роздубува́льник, роздобу́день, роздобу́ток, роздобуття́ (здобуття), убу́ток (від'їзд, збиток)
  • прикметники: бува́лий, бу́лий, бу́ду́чий (майбутній), буду́чний, бу́ду́щий, бу́тній (присутній), ви́булий, добува́льний, добувни́й, добу́тний (здобутий, доступний), збу́тний (непотрібний, зайвий), знебу́лий (виснажений), набутни́й, невідбутни́й, незбу́тній, непозбутни́й, перебу́тний (минущий), прибу́лий, прибутни́й (той, що прибуває, додається), прибу́тній (чужий, прибулий), пробува́лий (досвідчений), пробу́тий (пережитий), роздобутний (похід), убутни́й (який зменшується, який приносить збитки, який іде на ущерб - про Місяць)

[ред.] Етимологія

споріднене з

[ред.] Морфоетимологія

морфемні відміни


[ред.] Переклад

Шаблон:trans-top

Шаблон:trans-bottom

[ред.] Похідні від "бути"

  • від "бути" (інфінітив): буття
  • від "є", скорочений варіант від "єсть" (дійсний спосіб, теперішній час, третя особа однини): (російська: есть, польська: jest, грецька: esti, латинська: est, німецька: ist, англійська: is, французька: est): істина; іс(т)нування; істота; єство
  • від "суть" (третя особа, давня форма множини): суще; сущий; суть; сутність; присутність
Прим.: В запитанні "Що це є?" ---- "що" є суб'єктом, "є" ---- предикатом. При логічному наголосі на предикаті, "є" є похідним від "єсть"; при логічному наголосі на суб'єкті ---- похідним від "суть", "суще"
Особисті інструменти