біб

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	біб	боби́
Р.	бобу́	бобі́в
Д.	бобо́ві бобу́	боба́м
З.	біб	боби́
Ор.	бобо́м	боба́ми
М.	бобу́	боба́х
Кл.	бобу́*	боби́*

бі́б

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -біб-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[1]

[2]

[3]

Значення

1. однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. ◆ Ці похилі спадисті гори, засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею І. С. Нечуй-Левицький
2. плоди цієї рослини. ◆ Вона [худоба] першою мусила скоштувати голубці, сливи, біб М. М. Коцюбинський
3. дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур з родини бобових. ◆ Ручне обривання бобів — найбільш трудомістка робота при збиранні арахісу

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• задати бобу (всипати бобу)
• на бобах зоставатися (на бобах сидіти)

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди

плоди цієї рослини

дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур з родини бобових

Джерела

• Словник УЛІФ: біб