бігати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бі́гаю бі́гав
бі́гала
бі́гатиму  —
Ти бі́гаєш бі́гав
бі́гала
бі́гатимеш бі́гай
Він
Вона
Воно
бі́гає бі́гав
бі́гала
бі́гало
бі́гатиме  —
Ми бі́гаєм(о) бі́гали бі́гатимем(о) бі́гаймо
Ви бі́гаєте бі́гали бі́гайте
Вони бі́гають бі́гали бі́гатимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бі́гаючи
Дієприсл. мин. ч. бі́гавши
Безособова форма

бі́-га-ти

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -біг-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. швидко пересуватися на ногах у різних напрямках. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ [П е ч а р и ц я:] Давайте, Ганно Василівно, наввипередки бігати! [Галя (здвигнувши плечима):] Бігайте самі; а я — не вмію Панас Мирний
  2. перен. поспішно ходити, маючи яку-небудь роботу, який-небудь клопіт; метушитися [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Старий батько. На весілля просить. Знай, бігає, а самого Ледве ноги носять Т. Г. Шевченко
  3. мати звичку пересуватися бігом [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ А пан лікар тільки підскакує. Добре бігав Марко Вовчок
  4. до кого-чого, куди, перен. часто відвідувати кого-, що-небудь, бувати у кого-небудь, десь. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Бігає до дідуся Оленка було. Дідусь гостинчика дасть їй якого, яблучко, абощо Тесленко
  5. за ким. невідступно, скрізь ходити за ким-небудь. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Він бачив, що дурненький Власов утюрився в його сестру, що хвостиком бігав би усюди за нею Панас Мирний
  6. до кого, розм. залицяючись, ходити до кого-небудь. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ — До других бігав? Кращих шукав? — допитувалася вона його Панас Мирний
  7. перен. швидко рухатися (про засоби пересування). [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Бігають вулицями автобуси, бігають легкові й вантажні авто, трамваї Остап Вишня
  8. розм. швидко міняти напрям руху, перебігати з одного предмета на інщий. [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ — Як вдарю по струнах, то було вже не дуже й націлююсь,— самі руки бігають, наче хто другий водить ними І. С. Нечуй-Левицький
  9. від кого — чого, рідк. тікати, утікати від кого-, чого-небудь, уникати зустрічі з кимсь або чимсь; цуратися кого-, чого-небудь. [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ [Маруся:] Вони [апостоли] були духом ченці. [Василь:] Як? Цуралися миру, бігали від людей? Панас Мирний
  10. спорт. змагатися, тренуватися в бігу (в 2 знач.). [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ — Ви чим займалися? — звернувся він [тренер] до Ярини.— Бігала.— На які дистанції? — Сто метрів В. М. Собко
  11. розм. бути в періоді злучин (про тварин) [≈ 11][≠ 11][▲ 11][▼ 11] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

швидко пересуватися на ногах у різних напрямках
поспішно ходити, маючи яку-небудь роботу, який-небудь клопіт; метушитися
мати звичку пересуватися бігом
часто відвідувати кого-, що-небудь, бувати у кого-небудь, десь
невідступно, скрізь ходити за ким-небудь
залицяючись, ходити до кого-небудь
швидко рухатися (про засоби пересування)
швидко міняти напрям руху, перебігати з одного предмета на інщий
тікати, утікати від кого-, чого-небудь, уникати зустрічі з кимсь або чимсь; цуратися кого-, чого-небудь
змагатися, тренуватися в бігу
бути в періоді злучин (про тварин)

Джерела[ред.]