біда
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
біда І [ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості [ред.]
Іменник жіночого роду, неістота.
Корінь: --
Вимова [ред.]
Семантичні властивості [ред.]
Значення [ред.]
- нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; нещастя, лихо ◆ Млин меле — мука буде, язик меле — біда буде Номис
- несприятливі, важкі умови, труднощі, неприємності ◆ Тільки що одчинили скриню, в мене в душі похололо: ото, думаю, знайдуть те дороге намисто, що подарував Грегор, то й буде біда Нечуй-Левицький
- у знач. присудк. сл. погано кому-небудь, лихо, нещастя з кимсь ◆ Біда мені, усе слабую та й слабую Коцюбинський
- заст. провина, шкода ◆ Частенько між людьми буває — Один свою біду на другого звертає Глібов
Синоніми [ред.]
Антоніми [ред.]
Гіпероніми [ред.]
Гіпоніми [ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми [ред.]
Споріднені слова [ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія [ред.]
Від ??
Переклад [ред.]
Джерела [ред.]
біда ІІ [ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості [ред.]
Іменник.
Корінь: --
Вимова [ред.]
Семантичні властивості [ред.]
Значення [ред.]
- двоколісний однокінний візок на одну або дві особи ◆ По дорозі їдуть бідою Михно з Притулою Головко
Синоніми [ред.]
Антоніми [ред.]
Гіпероніми [ред.]
Гіпоніми [ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми [ред.]
Споріднені слова [ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія [ред.]
Від ??
Переклад [ред.]
|
|
|
