білорус
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | білору́с | білору́си |
Р. | білору́са | білору́сів |
Д. | білору́сові білору́су |
білору́сам |
З. | білору́са | білору́сів |
Ор. | білору́сом | білору́сами |
М. | білору́сові білору́сі |
білору́сах |
Кл. | білору́се | білору́си |
бі-ло-ру́с
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- представник народу, що становить основне населення Білорусії ◆ Скрізь по майдані біліли білі свитки та магерки на білорусах Нечуй-Левицький
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники: білоруска; Білорусія, Білорусь
- прикметники: білоруський
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??