біржа
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бі́ржа | бі́ржі |
| Р. | бі́ржі | бі́рж |
| Д. | бі́ржі | бі́ржам |
| З. | бі́ржу | бі́ржі |
| О. | бі́ржею | бі́ржами |
| М. | бі́ржі | бі́ржах |
| К. | бі́рже* | бі́ржі* |
бі́р-жа
Іменник жіночого роду, відмінювання 4a.
Корінь: -бі́рж-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- екон. регулярно функціонуючий, організаційно визначений оптовий ринок однорідних товарів, на якому укладають угоди купівлі-продажу великих партій масових товарів, що мають стійкі та чіткі якісні параметри (товарна біржа), або здійсюють систематичні операції з купівлі-продажу цінних паперів, золота, валюти (фондова, валютна біржа) ◆ На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти. О. Гончар
- архіт. споруда для здійснення комерційних угод. Має власний репрезентативний вигляд — відзначаючись урочистим входом і величезним розкішним залом, поруч з яким розташовуються службові приміщення ◆ Проектування і будівництво будівлі біржі Н. Бунге доручив київському міському архітекторові О. Шилле у 1872 році. газета «Дзеркало Тижня»
- екон. установа, в якій проводиться реєстрація безробітних і здійснюється посередництво між людьми та підприємцями в купівлі й продажу робочої сили ◆ Ні один негр не дістане в Чікаго роботи, аж поки біржа забезпечить роботою всіх білих безробітних. Ю. Смолич
- істор. спеціальний пункт, де за часів німецької окупації брали на облік людей для примусового вивезення на каторжні роботи у нацистську Німеччину ◆ Серед ночі темної біржа запалала, // Що молодих хлопців та дівчат // В неволю тяжкую фашистськую висилала. «Українські народні думи та історичні пісні»
- перев. із сл. праця, істор. установа, що в перші роки Радянського Союзу проводила «боротьбу з безробіттям», регулюючи працевлаштування і попит на працю ◆ — У мене ніяких робіт нема. Я — інженер… Штати маю повністю і… не мені доручено справи біржі робочої сили. Іван Ле
- заст. місце стоянки візників, фурманів у містах ◆ Візники стояли на біржі.
- сани або дрожки візника ◆ Ми приїхали біржею. Словник Б. Грінченка
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Відповідно до однієї з версій, джерело лежить у латинському слові bursa, (нім. Borse) — шкіряний гаманець. Існує також версія, пов'язана з ім'ям бельгійського купця Van der Burse (ван дер Бурс), що жив у місті Брюгге в 13 с. й мав на фасаді свого будинку зображення трьох гаманців.
Переклад[ред.]
регулярно функціонуючий, організаційно визначений оптовий ринок однорідних товарів
споруда для здійснення комерційних угод
|
|
|
спеціальний пункт, де за часів окупації брали на облік людей для примусового вивезення
|
|
|
місце стоянки візників, фурманів
|
|
|
сани або дрожки візника
|
|
|
Джерела[ред.]
- Великий тлумачний словник сучасної української мови, видавництво "Перун", 2005
- Словник іншомовних слів за редакцією О. С. Мельничука, Київ, 1974
- Ковальчук А. Т. Фінансовий словник, видавництво "Знання", 2006. ISBN 966-346-232-9
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ, 2002. ISBN 966-96284-0-7

