вандал

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ванда́л	ванда́ли
Р.	ванда́ла	ванда́лів
Д.	ванда́лові ванда́лу	ванда́лам
З.	ванда́ла	ванда́лів
Ор.	ванда́лом	ванда́лами
М.	ванда́лові ванда́лу	ванда́лах
Кл.	ванда́лу	ванда́ли

ван-да́л

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вандал-.

Вимова

• МФА : [ʋɐnˈdɑl] (одн.), [ʋɐnˈdɑle] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. тільки мн. група східногерманських племен, які, завоювавши частину Римської імперії і Рим, знищили велику кількість цінних пам'яток мистецтва і архітектури ◆ немає прикладів застосування.
2. представник цього племені ◆ немає прикладів застосування.
3. людина, яка знищує, руйнує культурні цінності ◆ немає прикладів застосування.
4. некультурна, малосвідома людина ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вандалка, вандалізм прикметники: вандаловий, вандальний, вандалічний дієслова: вандалити, вандаличити, звандалізувати прислівники: по-вандальному

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: вандал

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	ванда́л	ванда́лы
Р.	ванда́ла	ванда́лов
Д.	ванда́лу	ванда́лам
З.	ванда́ла	ванда́лов
О.	ванда́лом	ванда́лами
П.	ванда́ле	ванда́лах

ван-да́л

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вандал-.

Вимова

• МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??