вантаж
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ванта́ж | ванта́жі́ |
Р. | ванта́жу́ | ванта́жі́в |
Д. | ванта́же́ві ванта́жу́ |
ванта́жа́м |
З. | ванта́ж | ванта́жі́ |
Ор. | ванта́же́м | ванта́жа́ми |
М. | ванта́жі́ ванта́жу́ |
ванта́жа́х |
Кл. | ванта́же* | ванта́жі́* |
ванта́ж
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вантаж-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- речі, товари, що перевозяться або призначені для перевезення (рідше для перенесення) ◆ Вони мовчки висаджували вантаж на плечі один одному і, горблячись під важкою ношею, рушали далі. Гончар
- перен. те, що обтяжує своєю наявністю. ◆ Критика повинна служити не для приглушення творчої ініціативи.., а для того, щоб окрилювати художника, щиро допомагати йому позбутися вантажу недоліків. Рад. літ-во
Синоніми[ред.]
- —
- тягар
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
Холоніми[ред.]
- —
- —
Мероніми[ред.]
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
речі, товари, що перевозяться або призначені для перевезення | |
те, що обтяжує своєю наявністю | |
Джерела[ред.]
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.