вантаж

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ванта́ж ванта́жі́
Р. ванта́жу́ ванта́жі́в
Д. ванта́же́ві
ванта́жу́
ванта́жа́м
З. ванта́ж ванта́жі́
Ор. ванта́же́м ванта́жа́ми
М. ванта́жі́
ванта́жу́
ванта́жа́х
Кл. ванта́же* ванта́жі́*

ванта́ж

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вантаж-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. речі, товари, що перевозяться або призначені для перевезення (рідше для перенесення) ◆ Вони мовчки висаджували вантаж на плечі один одному і, горблячись під важкою ношею, рушали далі. Гончар
  2. перен. те, що обтяжує своєю наявністю. ◆ Критика повинна служити не для приглушення творчої ініціативи.., а для того, щоб окрилювати художника, щиро допомагати йому позбутися вантажу недоліків. Рад. літ-во

Синоніми[ред.]

  1. тягар

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

речі, товари, що перевозяться або призначені для перевезення
те, що обтяжує своєю наявністю

Джерела[ред.]

У Вікіпедії є стаття
  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.