ватроль

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ва́троль ва́тролі
Р. ва́троля ва́тролів
Д. ва́тролю
ва́тролеві
ва́тролям
З. ва́троль ва́тролі
Ор. ва́тролем ва́тролями
М. ва́тролі
ва́тролю
ва́тролях
Кл. ва́тролю* ва́тролі*

ва́т-роль

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

відмінок однина множина
Н. ва́троль ва́тролі
Р. ва́троля ва́тролів
Д. ва́тролю
ва́тролеві
ва́тролям
З. ва́троля ва́тролів
Ор. ва́тролем ва́тролями
М. ва́тролю ва́тролях
Кл. ва́тролю ва́тролі

ва́т-роль

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: -ватроль-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

[1]

Значення[ред.]

  1. діал. дерев'яний рогач, чаплія; йолоп. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. йолоп, бевзь [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Не зовсім ясне; можливо, спільнослов'янське, споріднене з ав. ātar- "вогонь", перс. āzar-, вірм. airem "горіти, палати", ос. art "вогонь", алб. vatrë, votrë "вогнище", ірл. áith "піч", можливо, також з рос. ватру́шка. Припускається також запозичення з давньоіранської мови через турецьке або циганське посередництво, а також виводиться від рум. vátră, що вважається здавна успадкованим з індоєвропейської прамови чи запозиченим з іранської мови або виводиться від алб. vatrë чи від дакійського субстрату. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.


Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Література[ред.]

  • Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.