викопати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | ви́копав | ви́копаю | — | |
Ти | ви́копав ви́копала | ви́копаєш | ви́копай | |
Він Вона Воно |
ви́копав ви́копала ви́копало | ви́копає | — | |
Ми | ви́копали | ви́копаєм(о) | ви́копаймо | |
Ви | ви́копали | ви́копайте | ||
Вони | ви́копали | ви́копають | — | |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ви́копаний | |||
Дієприсл. мин. ч. | ||||
Безособова форма | ви́копано |
ви́-ко-па-ти
Дієслово, доконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: ви-; корінь: -коп-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈʋɪkɔpɐte] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- копаючи, зробити заглибину, яму в землі і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- видобути що-небудь закопане або те, що знаходиться в землі, під снігом і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |