вимірювання
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
вимірювання (не зазначено розбиття на склади)
Іменник. с.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дія за значенням вимірювати 1), 2).
◆ Абсолю́тне вимі́рювання — вимірювання, яке засноване на прямому вимірюванні однієї або декількох основних величин
◆ Відно́сне вимі́рювання — вимірювання відношення величини до іншої однорідної величини
◆ Динамі́чне вимі́рювання — вимірювання величини, яка змінюється за час вимірювання
◆ Непряме́ вимі́рювання — вимірювання, в якому значення однієї чи декількох вимірюваних величин знаходять після перетворення роду величини
◆ Опосередко́ване вимі́рювання — непряме вимірювання однієї величини з перетворенням її роду
◆ Пряме́ вимі́рювання — вимірювання однієї величини, значення якої знаходять безпосередньо без перетворення її роду
◆ Стати́чне вимі́рювання — вимірювання величини, яку можна вважати незмінною за час вимірювання
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Сім раз відміряй - один раз відріж
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: вимірювання
- Вимірювання // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.