вогнище

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	во́гнище	во́гнища
Р.	во́гнища	во́гнищ
Д.	во́гнищу	во́гнищам
З.	во́гнище	во́гнища
Ор.	во́гнищем	во́гнищами
М.	во́гнищі	во́гнищах
Кл.	во́гнище*	во́гнища*

во́г-ни-ще

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вогн-; суфікс: -ищ; закінчення: -е.

Вимова

• МФА : [ˈwɔɦneʃt͡ʃe] (одн.), [ˈwɔɦneʃt͡ʃɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[1]

[2]

Значення

1. купа дров, хмизу і т. ін., що горить. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. місце, де розкладали вогонь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. перен. джерело, місце, звідки що-небудь поширюється; центр, зосередження чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• Домашнє (родинне, сімейне) вогнище — своя оселя, родина, сім'я

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

купа дров
Англійськаen: camp-fire (en); bonfire (en) Німецькаde: (для спалення) Scheiterhaufen (de) чол., -äufens, -en

місце, де розкладали вогонь
Англійськаen: camp-fire (en); bonfire (en) Німецькаde: (на привалі) Lagerfeuer (de) сер., -s, -n

джерело, місце, звідки що-небудь поширюється
Німецькаde: Herd (de) чол., -e, -en

Джерела

• Словник УЛІФ: вогнище