вправа

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. впра́ва впра́ви
Р. впра́ви впра́в
Д. впра́ві впра́вам
З. впра́ву впра́ви
Ор. впра́вою впра́вами
М. впра́ві впра́вах
Кл. впра́во* впра́ви*

впра́-ва

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: в-; корінь: -прав-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розвиток певних якостей, навичок постійною, систематичною роботою. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
    • спроба опанувати якусь справу, набути певного вміння. ◆ немає прикладів застосування.
  2. спеціальне завдання, що виконується для набуття певних навичок або закріплення наявних знань. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

розвиток певних якостей, навичок постійною, систематичною роботою
спроба опанувати якусь справу, набути певного вміння
спеціальне завдання, що виконується для набуття певних навичок або закріплення наявних знань

Джерела[ред.]