вправний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | впра́вний | впра́вна | впра́вне | впра́вні |
Р. | впра́вного | впра́вної | впра́вного | впра́вних |
Д. | впра́вному | впра́вній | впра́вному | впра́вним |
З. | впра́вного (іcт.) впра́вний (неіст.) |
впра́вну | впра́вне | впра́вних (іст.) впра́вні (неіст.) |
О. | впра́вним | впра́вною | впра́вним | впра́вними |
М. | впра́внім впра́вному |
впра́вній | впра́внім впра́вному |
впра́вних |
впра́в-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Який має певні навички, уміє щось добре й швидко робити. Який досконало опанував якусь професію, набув певного вміння тощо. Добре натренований. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |