вівтар
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вівта́р | вівтарі́ |
| Р. | вівтаря́ | вівтарі́в |
| Д. | вівтарю́ вівта́ре́ві |
вівтаря́м |
| З. | вівтар | вівтарі́в |
| Ор. | вівтаре́м | вівтаря́ми |
| М. | вівтарі́ вівтарю́ |
вівтаря́х |
| Кл. | вівта́рю* | вівтарі́* |
вів-та́р
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вівтар-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- східна частина православного і греко-католицького храму, відокремлена від нави вівтарною перегородкою або іконостасом. У вівтарі знаходиться престол для освячення дарів і жертовник, зберігаються найцінніші ікони. У храмі може бути декілька вівтарів за кількістю апсид. У католицькій церкві вівтар — жертовний стіл, престол. ◆ немає прикладів застосування.
- у давніх народів: місце для жертвоприношень. [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
- ↑ жертовниця, жертовник
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
| |
