вівчар
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вівча́р | вівчарі́ |
| Р. | вівчарю́ | вівчарі́в |
| Д. | вівчарю́ вівча́ре́ві |
вівчаря́м |
| З. | вівчар | вівчарі́в |
| Ор. | вівчаре́м | вівчаря́ми |
| М. | вівчарі́ вівчарю́ |
вівчаря́х |
| Кл. | вівча́рю* | вівчарі́* |
вів-ча́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вівч-; суфікс: -ар.
Вимова[ред.]
- МФА : [ʋʲiu̯ˈt͡ʃɑr] (одн.), [ʋʲiu̯t͡ʃɐˈrʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан ◆ немає прикладів застосування.
- той, хто займається вівчарством ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- чабан
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- пастух
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |