відмінювання
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | відмі́нювання | відмі́нювання |
Р. | відмі́нювання | відмі́нювань |
Д. | відмі́нюванню | відмі́нюванням |
З. | відмі́нювання | відмі́нювання |
Ор. | відмі́нюванням | відмі́нюваннями |
М. | відмі́нюванні відмі́нюванню |
відмі́нюваннях |
Кл. | відмі́нювання | відмі́нювання |
від-мі́-ню-ван-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. дія за знач. дієсл. відмінювати, відмінюватися ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова: відмінювати, відмінюватися
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??