вік

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ві́к віки́
Р. ві́ка вікі́в
Д. ві́кові
ві́ку
віка́м
З. ві́к віки́
Ор. ві́ком віка́ми
М. ві́кі віка́х
Кл. ві́ке* віки́*

вік

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1c за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вік-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. період тривалістю сто років. ◆ Дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Нечуй-Левицький
  2. період часу, який виділяється за певними ознаками; епоха. ◆ Час широкого розповсюдження знарядь праці з міді і бронзи називається в науці бронзовим віком.
  3. тривалість життя людини, тварини, рослини. ◆ На задніх лавах було тихо. Там сиділи поважні віком. Юрій Смолич

Синоніми[ред.]

  1. сторіччя, століття
  2. епоха, ера

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

період тривалістю сто років
епоха, ера
тривалість життя людини, тварини

Джерела[ред.]