вік
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ві́к | віки́ |
Р. | ві́ка | вікі́в |
Д. | ві́кові ві́ку |
віка́м |
З. | ві́к | віки́ |
Ор. | ві́ком | віка́ми |
М. | ві́кі | віка́х |
Кл. | ві́ке* | віки́* |
вік
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1c за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вік-.
Вимова[ред.]
- МФА: [ʋʲik]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- період тривалістю сто років. ◆ Дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Нечуй-Левицький
- період часу, який виділяється за певними ознаками; епоха. ◆ Час широкого розповсюдження знарядь праці з міді і бронзи називається в науці бронзовим віком.
- тривалість життя людини, тварини, рослини. ◆ На задніх лавах було тихо. Там сиділи поважні віком. Юрій Смолич
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
період тривалістю сто років | |
епоха, ера | |
тривалість життя людини, тварини | |